Головред білоруського Telegram-каналу NEXTA Протасевич: Залишається велика надія повернутися до Мінська, перевезти туди редакцію і працювати у вільній країні
В інтерв'ю виданню "ГОРДОН" головний редактор найпопулярнішого у Білорусі Telegram-каналу NEXTA Роман Протасевич розповів про роботу його команди в умовах блокування інтернету в Білорусі, особливості минулої кампанії з виборів президента, необґрунтовано жорсткі дії силовиків щодо громадян, які виходять на вулиці білоруських міст висловити свою незгоду з підсумками виборів, де чинний президент Олександр Лукашенко нібито набрав понад 80% голосів.
Канал NEXTA Live, який повідомляє про оперативні новини з Білорусі, – найдинамічніший у Telegram. 12 серпня його аудиторія перевищила позначку в 1,5 мільйона підписників на тлі протестів, які відбуваються після президентських виборів, і продовжує інтенсивно рости. Як працює редакція, як збирає і перевіряє інформацію, в інтерв'ю виданню "ГОРДОН" розповів головний редактор NEXTA 25-річний Роман Протасевич.
Засновник цього інформаційного проєкту – 22-річний мінчанин Степан Свєтлов. Спочатку NEXTA з'явився у 2015 році як музичний і соціальний YouTube-канал. Згодом він виріс і перекочував у Telegram, де і став найпопулярнішим джерелом інформації з Білорусі. Особливо потрібною діяльність каналу стала після минулих президентських виборів, коли через масові акції протесту в Білорусі від'єднали інтернет. На сьогодні в редакції працює до п'яти осіб. Усі вони перебувають у Польщі, оскільки в рідній країні проти них порушено кримінальні справи.
Усі попередні виступи після виборів теж жорстоко придушували, але ніколи ще міліція і спецслужби не відкривали вогонь по протестувальника
– Як ви загалом оцінюєте проведені в Білорусі президентські вибори?
– Ставлення і у мене, і у мільйонів білорусів відповідне. Варто зазначити, що останні демократичні вибори президента в Білорусі були 1994 року. Нинішня кампанія відрізняється від попередніх тим, що сотні дільниць по країні почали рахувати голоси правильно і відкрито вивішували протоколи, де Світлана Тихановська перемогла Олександра Лукашенка з розривом більше ніж утричі. На жаль, паралельно відбувалися процеси фальсифікації.
Наприклад, було дві дільниці в одному приміщенні. На одній Тихановська набрала 1500 голосів, а Лукашенко – 300, а на сусідній дільниці результат прямо протилежний. Тобто одні комісії чесно і відкрито рахували голоси, тоді як інші фальсифікували голосування.
Завдяки м'якому законослухняному порядку, який просували Віктор Бабарика, Валерій Цепкало, Світлана Тихановська, почалася політизація серед людей. Кандидати пояснювали, що ми можемо все змінити, є законні підстави, ми можемо приходити і залишати підписи, голосувати, і це потрібно робити.
Люди, які довго були в опозиції, крутили носом, говорили: "Ви що, вірите в райдужних єдинорогів? Навіщо йти, якщо вибори все одно фальсифікують?" Проте саме цей м'який порядок денний пробудив найбільшу в історії незалежної Білорусі хвилю політизації, яка зачепила всі прошарки населення. Навіть ті, які раніше намагалися не лізти в політику, а триматися осторонь, щоб уникнути неприємностей. Навіть серед електорату Лукашенка змінилося його сприйняття. І багато політиків грали вже на електоральному полі Лукашенка.
Влада за звичкою на етапі дострокового голосування кинулася фальсифікувати явку, тому що раніше люди неохоче ходили на вибори. І настільки активно малювали явку, що на багатьох дільницях у день основного голосування склалася ситуація, коли значна частина виборців не могла висловити свою волю, тому що закінчилися бюлетені, а явка на деяких дільницях перевищила 100%. На багатьох дільницях показово повільно приймали людей, тому що розуміли: бюлетенів не вистачить.
– А ви особисто сподівалися на зміну влади?
– У мене не було ілюзій. Єдине, в чому я особисто помилявся, – то це в тому, що Лукашенко не наважиться собі намалювати 80%. Я до останнього не вірив, що за реальної підтримки 10–15% озвучать настільки великий відсоток. Я допускав трохи більше ніж 50%, щоб не було другого туру (хоча насправді це перші вибори, де він навіть до другого туру не вийшов би). Але 80% за Лукашенка – це просто плювок в обличчя всім білорусам.
– Жорсткі силові методи Лукашенко раніше використовував для придушення народного гніву після президентських виборів. Так було і 2006-го, і 2010 року. Для вас розгін протестувальників після виборів 9 серпня став несподіванкою?
– Те, що відбувається в Мінську, шокує. Попередні виступи після виборів теж жорстоко придушували, але ніколи ще міліція і спецслужби не відкривали вогонь по протестувальниках. Цього разу застосовували не тільки гумові, а й пластикові кулі. Раніше не використовували водометів, сльозогінного газу і світлошумових гранат. Причому спецзасоби застосовували не для того, щоб відлякати протестувальників, а щоб завдати їм травм. Гумовими кулями стріляли не по ногах, а в голову. У лікарнях сотні людей із рваними ранами, відірваними пальцями і таке інше. Такої жорстокості в Білорусі ніколи раніше не було. Ніколи автозаки не таранили людей. Зрозуміло, це викликає шалене обурення.
– Як думаєте, за цю необґрунтовану жорстокість хтось відповість?
– Нікого не буде покарано. На нашому каналі ми розповіли випадок, коли сім-вісім "космонавтів" (так у Білорусі називають екіпірованих бійців загонів міліції особливого призначення – ОМОН. – "ГОРДОН") із кийками зайшли у двір, стягнули з лавочки хлопця з дівчиною, які там сиділи, і методично їх били ногами та кийками. Хоча ці люди жодного стосунку до протестів не мали.
Необґрунтована жорстокість тільки заохочується і навіть культивується. Службовців внутрішніх військ, ОМОН, СОБР, яких використовують у розгоні, підкреслюю, мирних демонстрацій, спеціально нацьковують. Їм постійно розповідають, що люди хочуть їх убити. Кажуть, що протестують відморозки, які можуть шприц або ніж під шолом засунути. І ось підсумок. Опубліковано купу відео, де знято, як бійці били протестувальників, як автозак переїхав людину.
Режим Лукашенка вкотре показав свою справжню суть. Дійсно, як він сам сказав, Лукашенко готовий триматися за трон синіми пальцями. Протести будуть придушувати. Щиро сподіваюся на адекватну реакцію Заходу, на заяви і санкції проти Лукашенка і його наближених.
Абсолютна більшість білорусів не хотіла б об'єднання з РФ, не хотіла б стати частиною сучасної Російської імперії або відроджувати Радянський Союз
– Ми розуміємо, що Лукашенко затримався при владі завдяки особистій підтримці російського президента Володимира Путіна. І як би вони на людях не сварилися, у них особисто гармонія у стосунках. І зрозуміло, що протекція Росії грає важливу роль у збереженні диктатури в Білорусі. Думаєте, Білорусь знайде реальну незалежність до того, як Путін звільнить Кремль?
– Я особисто людина з прозахідними поглядами і виступаю проти поглибленої інтеграції та Союзної держави. Те, як вона виглядає зараз, для Білорусі означає не тільки втрату суверенітету, а й входження до складу країни, яку вважають міжнародним терористом і міжнародним вигнанцем. Зовсім не хочеться такої долі ні для своєї країни, ні для білорусів.
Напевно, ще багато років Білорусь не зможе просто відмовитися від Росії. По-перше, ми дуже залежні від РФ в енергетичній сфері, ті самі нафтопереробні заводи зав'язані на сусідню країну. Лукашенко намагається крутитися з постачанням нафти і газу, але у нього не дуже виходить, тому що він ніколи не намагався вибудовувати схеми альтернативних постачань енергоресурсів. По-друге, економіка Білорусі "завдяки" заслугам Лукашенка занадто сильно зав'язана на Росії і її кредитах. Тому однозначно сказати, що на цьому етапі Білорусь зможе існувати без Росії, не можна. Навіть якби зараз з'явився новий демократично обраний президент, йому все одно довелося б будувати діалог із Росією, на жаль.
Я переконаний, абсолютна більшість білорусів не хотіла б об'єднання з РФ, не хотіла б стати частиною сучасної Російської імперії або відроджувати Радянський Союз. Покоління, яке цього хотіло, подорослішало, і виросло занадто багато нових поколінь, які хочуть жити у вільній країні, у відкритому світі, подорожувати, розвиватися.
– По-вашому, Путін – злочинець?
– Абсолютно. І Крим – це Україна. Може, я скажу досить банальні слова, але Україна – сусідка Білорусі. Країна, з якою треба будувати добропорядні відносини. Нинішня політика Лукашенка щодо України називається лукавством. Брати братами, сусіди сусідами, але рівно доти, доки у нього не з'являються якісь особисті інтереси. Він обіймається з українськими президентами і клянеться: "Ми друзі навік". А потім летить у Росію, обіймається з Путіним і каже: "Росіяни – наші старші брати". Так, йому потрібно всидіти на двох стільцях. Але час ставати чеснішими, шукати баланс і визначатися.
Влада республіки вживає заходів із блокуванню інтернету, але Telegram продовжує працювати, хай і зі збоями
– Ваш Telegram-канал NEXTA став неймовірно популярним – буквально 11 серпня кількість підписників сягнула 1 млн. Розкажіть: де і як ви працюєте?
– Наш проєкт уже кілька місяців працює у Варшаві. З тієї простої причини, що на кожного з нас у Білорусі порушено по кілька кримінальних справ. Я поїхав наприкінці листопада минулого року. Тоді затримали одну людину, пов'язану з нашим проєктом (ідеться про співавтора документального фільму "Лукашенко. Кримінальні матеріали" журналіста Миколу Чуденцова. – "ГОРДОН"). Йому на білорусько-польському кордоні підкинули 0,5 грама марихуани. З того часу він під слідством, справа не зрушила, його просто тримають в ізоляторі. Тоді ж я помітив за собою стеження. Біля під'їзду стояв "фірмовий" тонований мікроавтобус явно спецслужб. Плюс джерела підказували, що в найближчі два-три дні я можу стати наступним. Тому довелося на перекладних виїжджати з Мінська.
– В якому ви статусі зараз?
– Я, як і засновник компанії Степан Свєтлов, попросив політичного притулку. Я ще у процесі, а Степан уже одержав. Нам важливий статус міжнародного захисту. Часто представники держструктур Білорусі заявляють, що можуть вимагати нашої екстрадиції за наклеп або розголошення держтаємниці. Але статус біженця нас захищає.
– Вам комфортно в Польщі?
– Абсолютно. Більшість людей тут співчуває Білорусі. Багато поляків хоч і не зовсім розуміє кон'юнктуру, але висловлює гарячу підтримку. Люди, які знають нас особисто, постійно телефонують, пишуть, говорять слова солідарності. Половина стрічки ФБ забита аватарками зі значками підтримки Білорусі. Звичайно, і тут є люди, які виступають за Путіна і Лукашенка, але таких небагато.
– Можете розповісти, як змогли за короткий час так канал розкрутити?
– Засновник проєту – Степан Свєтлов. Я приєднався до команди тільки минулого року. Спочатку проєкт зародився 2015 року як YouTube-канал. Там було багато новин, він динамічно розвивався. Потім з'явився і Telegram-канал. Спочатку ріс завдяки припливу людей із YouTube, а потім і самостійно.
Читачі почали надсилати нам велику кількість інформації, відео, інсайдів, закритих відомостей, внутрішньої інформації з різних міністерств, які білоруські ЗМІ не могли б опублікувати. І завдяки цьому канал став швидко рости. Ми не просто публікували те, що нам надсилали, але перевіряли інформацію, намагалися провести розслідування, знайти підтвердження через наші джерела тощо.
Зараз у Telegram у нас три канали. Основний канал – NEXTA. Називається він не "Некст", а "Нехта", що в перекладі з білоруського означає "хтось". Це відповідає принципу анонімності каналу. Вся інформація тут не тільки від нас, а й від наших підписників. Ми публікуємо розслідування та ексклюзивні матеріали. Канал NEXTA Live – це прямі трансляції, актуальні новини. І третій – гумористичний канал Luxta. Там публікують жарти, скетчі на чиновників. Сумарно на трьох каналах у нас вже більше ніж 1 млн підписників. По суті, наш проєкт є найбільш читаним виданням у Білорусі.
Влада республіки вживає заходів із блокування інтернету, але Telegram продовжує працювати, хай і зі збоями. Але якщо використовувати танці з бубном у вигляді VPN або Proxi, то Telegram нехай повільно, але працює, люди можуть читати оперативні новини. І йде величезний приплив читачів цими днями.. Зараз наш канал став єдиним, який відкрито і швидко в подробицях висвітлює все, що відбувається в Білорусі. Звідси і велика довіра.
– А де гроші берете?
– Живемо завдяки рекламі. У нас одна з найдорожчих реклам у Telegram, тому що у нас жива аудиторія і багато підписників. Нам немає необхідності дружити з політичними силами, отримувати гранти і таке інше.
– І росіяни рекламу купують?
– Здебільшого це продукти або канали. Але ми не рекламуємо політичний контент. Навіть більше, ми не укладаємо угод із продажу реклами, якщо підозрюємо, що згодом канал може бути перероблено на політичний і прокремлівський. Тож не все просто. Були випадки, коли ми відмовлялися навіть від гарних грошей, якщо розуміли, що не все чисто.
– Зараз час сприятливий для поширення фейків. Цікаво: як ви перевіряєте контент, який вам надсилають?
– Досить багато дезінформації і фейків. Бувають історії, які дуже схожі на правду, але нею не є. У нас у всіх спецслужбах і силових органах є свої перевірені люди, які неодноразово надсилали нам достовірну інформацію. Часто ми завдяки їм перевіряємо інформацію.
Ми працюємо за принципом перехресної перевірки. Як правило, якщо щось відбувається, ми отримуємо інформацію мінімум від трьох-п'яти осіб відразу. Ми завжди можемо написати цим людям, поставити додаткові запитання, щоб переконатися, що люди не знайомі одне з одним, зіставляємо дані, намагаємося перевірити за відкритими джерелами факти, якщо йдеться про закриту інформацію, перевіряємо через свою мережу інсайдерів.
Коли справа стосується протестів, ми просто отримуємо багато повідомлень з одного місця, тоді зрозуміло, що закинути якийсь лютий фейк неможливо. Але щодня надсилають щось, що не відповідає.
– Багато інформації вам надходить?
– За годину – від 1,5 до 3 тисяч повідомлень. Часто люди надсилають якісь власні роздуми, чутки. Звісно, ми такого не беремо. З того, що реально становить інформаційну цінність, – у наші канали потрапляє приблизно відсотків 10% контенту. Якщо є якась цікава інформація, якою ми не можемо просто зараз зайнятися, тому що є актуальніші і важливіші теми, ми її відкладаємо на потім.
– Плани на майбутнє будуєте?
– Так само, як і інші медіа, хочемо рости і розвиватися. Єдине, чим ми відрізняємося від традиційних ЗМІ, – тим, що у нас немає єдиного майданчика. Ми працюємо за новими лекалами, як сучасне медіа. Звичайно, ми плануємо розвиватися, збільшувати штат редакції. Нас дійсно мало – в редакції менше ніж п'ять осіб. Останніми днями ми зашивалися. Працюємо по 16 годин на добу.
Залишається велика надія повернутися додому, до Мінська, перевезти туди редакцію і працювати в новій, вільній країні, де не буде диктатури. Тоді і наша робота буде особливо актуальною.