Керувала секретною в'язницею, була присутньою на тортурах і допомогла знищити відеозаписи. Що відомо про майбутню голову ЦРУ Джину Гаспел
У підсумку кадрових перестановок у США директором Центрального розвідувального управління стане Джина Гаспел – перша жінка на цій посаді. У минулому вона працювала агентом під прикриттям, а на початку 2000-х очолювала секретну в'язницю ЦРУ в Таїланді, де американці утримували і катували ймовірних терористів. З цієї причини у 2017 році європейські правозахисники вимагали негайно заарештувати Гаспел, якщо вона приїде в Європу. "ГОРДОН" розповідає, що відомо про майбутню главу ЦРУ і чому американські ЗМІ вважають її призначення тривожним сигналом.
Після того, як чинного главу Центрального розвідувального управління Майка Помпео буде призначено держсекретарем США замість Рекса Тіллерсона, ЦРУ вперше в історії очолить жінка – 61-річна Джина Гаспел.
"Вітаю всіх!" – написав щодо цього президент США Дональд Трамп, який оголосив про кадрові перестановки у Twitter.
Майбутня глава ЦРУ Гаспел провела в американській розвідці 33 роки, зокрема працюючи під прикриттям і за кордоном – у Туреччині, країнах центральної Європи і центральної Азії. З лютого 2017 року вона була заступником Помпео.
Інформація про більшу частину її кар'єри у відкритих джерелах відсутня. Відомо, що у 2005 році Гаспел була оперативним співробітником контртерористичного центру ЦРУ, потім працювала головою резидентури ЦРУ в Лондоні і Нью-Йорку, а у 2013-му стала в.о. глави Національної секретної служби (NCS).
Тодішній директор ЦРУ Джон Бреннан пропонував призначити Гаспел главою NCS на постійній основі, але комітет Сенату США заблокував це рішення через причетність Гаспел до скандалу із секретними в'язницями.
Що це за тюрми?
Їх було створено ЦРУ під час "війни проти тероризму", яку почав Вашингтон після терактів 11 вересня 2001 року. Це установи за межами США, у яких спецслужба тримала і допитувала підозрюваних у тероризмі. У цих в'язницях американці використовували "розширені методи допиту", які насправді були тортурами ув'язнених.
Інформацію про ці заклади було засекречено, проте розслідування правозахисників і журналістів засвідчили, що ЦРУ заснувало приблизно 50 в'язниць у 28 країнах світу, ще 45 установ – в Афганістані та Іраку.
У Європі перша секретна в'язниця з'явилася у Польщі. Вона була розташована в селі Старе-Кейкути, за три години їзди від Варшави. Видання The Washington Post із посиланням на колишніх співробітників ЦРУ писало, що за дозвіл на створення цієї в'язниці американська спецслужба заплатила польській розвідці $15 млн готівкою.
Інформація про окремі в'язниці ЦРУ почала з'являтися в розслідуваннях американських ЗМІ і звітах правозахисних організацій ще у 2002 році, проте США вперше визнали їх існування тільки у вересні 2006-го.
Тоді президент Джордж Буш – молодший заявив, що ці установи і допити були "важливим інструментом у війні з терором" і дали змогу дістати інформацію, яка врятувала життя американців. Він стверджував, що ЦРУ поводилося з ув'язненими гуманно і не використовувало тортур. Рік потому Буш видав указ, яким дозволив ЦРУ продовжувати використання "додаткових методів допиту".
У січні 2009 року новий президент США Барак Обама зобов'язав ЦРУ якомога швидше закрити секретні в'язниці і не використовувати їх надалі. У квітні того самого року директор ЦРУ Леон Панетта відзвітував про закриття всіх тюрем і відмову спецслужби від "додаткових методів допиту".
Через п'ять років, у 2014-му, спеціальний комітет із розвідки Сенату США завершив розслідування справи про секретні в'язниці і презентував парламенту свій звіт. Велика частина 6000-сторінкового документа залишається засекреченою, опубліковано лише головні висновки. Згідно з цією доповіддю, у 2000-х роках ЦРУ проводило "жорстокі" допити затриманих, які не були ефективним способом здобуття інформації. З'ясували, що справжню інформацію про допити ЦРУ тривалий час приховувало від інших американських відомств і органів контролю.
За даними сенатського комітету, у всіх секретних в'язницях утримували 119 підозрюваних у тероризмі. Проти 39 з них застосовували "розширені методи допиту": позбавлення сну, тортури водою, холодом, незручною позою та інші. Сім із них так і не повідомили ЦРУ жодної інформації. 47 підозрюваних перебували у в'язницях більше ніж рік. Як мінімум 26 підозрюваних були невинуватими і затриманими помилково.
Як із цим пов'язана Гаспел?
У 2002 році Гаспел керувала секретною в'язницею ЦРУ в Таїланді (кодова назва "Котяче око"). Там утримували саудівця Абд-ель-Рахіма аль-Насірі і палестинця Абу Зубайда. Останнього називали правою рукою Усами бен Ладена. Саме проти палестинця ЦРУ вперше застосувало "розширені методи допиту". За даними видання The New Yorker, Гаспел особисто була присутньою на цьому допиті, але чи брала вона безпосередню участь – невідомо.
За місяць у в'язниці Абу Зубайду 83 рази катували водою (так звана імітація утоплення). Унаслідок "додаткових методів допиту" він втратив зір на лівому оці. Свідчення палестинця виявилися марними: джерело The Washington Post зазначало, що здобуті дані не дали змоги ЦРУ розкрити жодної змови, а найцінніші відомості – імена членів "Аль-Каїди" – він повідомив ще до початку тортур.
Газета The New York Times зазначає, що допити двох затриманих було знято на відео. 92 плівки зберігали в резидентурі ЦРУ в Таїланді, але у 2005 році їх знищили за наказом керівника секретної служби ЦРУ Хосе Родрігеса.
У той момент главою його апарату була Джина Гаспел. У своїй книзі "Як агресивні дії ЦРУ після 9/11 врятували життя американців" Родрігес писав, що Гаспел підготувала проект цього наказу, а він "зробив глибокий вдих і зі стомленим задоволенням натиснув "Надіслати".
Через причетність Гаспел до тортур Європейський центр конституційних прав і прав людини, що базується в Берліні, у 2017 році закликав генерального прокурора Німеччини негайно заарештувати американку, якщо вона з'явиться в Європі.
США хочуть повернутися до секретних в'язниць і тортур?
Жодних офіційних рішень щодо цього Трамп поки не ухвалював, однак американські ЗМІ припускають, що призначення Гаспел може стати кроком у цьому напрямі. Нинішні лідери США не приховували, що підтримують методи роботи ЦРУ в перші роки війни з тероризмом.
Коли у 2014 році сенатський комітет презентував доповідь про тортури в секретних в'язницях, Майк Помпео (на той момент – член Палати представників США) заявив, що співробітники ЦРУ, які застосовували "розширені методи допиту", – "не кати, а патріоти". За його словами, програми ЦРУ відповідали всім законам і конституції США.
Трамп під час передвиборчої кампанії в лютому 2016 року стверджував, що "тортури працюють". У разі перемоги на виборах він обіцяв негайно дозволити спецслужбам застосовувати імітацію утоплення та інші методи, "набагато гірші".
Цю позицію він підтверджував і після перемоги на виборах. У січні 2017 року Трамп дав інтерв'ю ABC News, у якому заявив про необхідність "боротися з вогнем вогнем", і нагадав, що терористи "відрубують голови" християнам на Близькому Сході. Тоді він підкреслив, що остаточне рішення про тортури буде ухвалено після консультацій із керівниками силових відомств – зокрема Майком Помпео.
Для призначення Гаспел главою ЦРУ її кандидатуру повинен затвердити Сенат. Слухання і голосування з цього питання очікують у квітні. Після анонсу кадрових перестановок сенатор Джон Маккейн заявив, що тортури затриманих у 2000-х були "однією із найтемніших глав американської історії", і тепер Гаспел доведеться пояснити Сенату характер своєї участі в програмі ЦРУ.