Корея зробила крок до миру: про що домовилися глави КНДР і Південної Кореї на першому за 11 років саміті
27 квітня в демілітаризованій зоні відбувся міжкорейський саміт. Лідер КНДР уперше з 1953 року ступив на територію Півдня, посадив дерево разом із південнокорейським колегою і підписав декларацію, яка має покласти край війні на Корейському півострові. "ГОРДОН" розповідає, як минув історичний день у селі Пханмунджом.
Передумови до саміту
Нове потепління у відносинах Південної Кореї та КНДР почалося чотири місяці тому. 1 січня лідер КНДР Кім Чен Ин у новорічній промові висловив готовність відправити північнокорейських спортсменів на зимову Олімпіаду у Пхьончхані. Із такою пропозицією президент Південної Кореї Мун Чже Ін виступав у червні 2017 року.
9 січня пройшли міністерські переговори, під час яких сторони не тільки погодили участь в Олімпіаді (на церемонії відкриття спортсмени Півночі і Півдня йшли під одним прапором), але й домовилися знизити військову напруженість, а також відновити діалог у різних сферах.
У березні Південна Корея і КНДР погодили проведення третього в історії і першого з 2007 року міжкорейського саміту. Два попередні приймала столиця КНДР Пхеньян, однак цього разу місцем проведення стало південнокорейське село Пханмунджом у демілітаризованій зоні (на кордоні між країнами). Саме тут у 1953 році було підписано договір про припинення вогню. Ця угода зупинила Корейську війну, хоча де-юре вона триває досі – мирний договір так і не було підписано.
Порядок денний саміту високопосадовці двох Корей погодили 4 квітня. Головними темами стали денуклеарізація півострова, встановлення миру і розвиток відносин між країнами. Водночас, незважаючи на заклики приблизно 200 громадських організацій, на саміті вирішили не обговорювати порушення прав людини у КНДР. Центральною подією заходу стали переговори президента Південної Кореї з північнокорейським лідером.
Символізм і примирення
Історична зустріч Кім Чен Ина і Мун Чже Іна відбулася о 3.30 за київським часом. Вони потисли один одному руки, після чого Кім Чен Ин переступив через кордон і став першим лідером КНДР, який відвідав Південну Корею з 1953 року. Після цього (за його ж ініціативою) глави держав ступили на північнокорейську землю і ще раз потисли руки. Потім вони повернулися у Пханмунджом, щоб провести переговори у павільйоні "Будинок миру". Це єдина ділянка демілітаризованої зони, де війська двох Корей стоять обличчям одне до одного.
Під час обідньої перерви глави держав посадили сосну 1953 року біля військово-демаркаційної лінії. Вони засипали її землею з гори Південний Халласан (Південна Корея) та вулкана Пектусан (КНДР), а потім полили водою з річок Ханган (Південна Корея) і Тедонган (КНДР). Лідери двох країн також відкрили поруч пам'ятний камінь із написом "Посаджено мир і процвітання".
Після закінчення переговорів відбулася урочиста вечеря. У ній узяли участь 26 делегатів із Північної Кореї і 34 представники Південної. На цій вечері також уперше зустрілися перші леді двох країн. На заході грала північнокорейська композиція "Ми раді вас бачити" і пісня "Від Сеула до Пхеньяна", виконана на національних музичних інструментах Півночі і Півдня.
Керівники КНДР і Південної Кореї підписали Пханмунджомську декларацію про мир, процвітання і об'єднання Корейського півострова. Цей документ став головним результатом саміту.
Спільна декларація
Повний текст Пханмунджомської декларації опубліковано на офіційному сайті саміту. Головні тези документа:
- Південь і Північ будуть активно взаємодіяти, щоб укласти мирний договір, який є "невідкладним і історичним завданням";
- для завершення Корейської війни будуть проводитися тристоронні (за участю США) або чотиристоронні переговори (із залученням США і Китаю);
- повна денуклеарізація і без'ядерний Корейський півострів є загальною метою Південної Кореї і КНДР;
- із нагоди Дня визволення Кореї 15 серпня сторони проведуть програму возз'єднання розділених сімей;
- держави домовилися припинити ворожі дії стосовно одна одної, тому з 1 травня припинять використовувати гучномовці і поширювати листівки біля кордону;
- для зміцнення довіри лідери країн регулярно проводитимуть телефонні розмови та зустрічі. Найближчий візит Мун Чже Іна у Пхеньян відбудеться цієї осені.
Спільну прес-конференцію Кім Чен Ина і Мун Чже Іна, що відбулася після підписання декларації, транслювали у Південній Кореї. Телебачення КНДР не показало її у прямому ефірі, як і інші заходи за участю свого лідера – їх показують тільки в записі.
Реакція світу
Білий дім опублікував заяву, в якій підкреслив, що "бажає корейському народові всього найкращого" і сподівається, що переговори у Пханмунджомі допоможуть установити мир на півострові.
Пізніше свою заяву зробив віце-президент США Майк Пенс. "Той факт, що Північна Корея сіла за стіл без будь-яких поступок із боку США, свідчить про сильні лідерські якості президента Дональда Трампа і є чіткою ознакою того, що санкційний тиск працює", – підкреслив Пенс, додавши, що всі обіцянки КНДР буде сприйнято "з пильністю і перевіркою".
Трамп прокоментував зустріч у Twitter. "Гарні речі відбуваються, але тільки час покаже, [що станеться далі]", – написав він.
У травні або червні глава Білого дому має вперше особисто зустрітися з Кім Чен Ином, проте точної дати і місця цього саміту ще не визначено.
Речник міністерства закордонних справ Китаю Хуа Чуньїн на брифінгу заявила, що Пекін вітає історичний крок, зроблений двома лідерами, і констатує їхню "політичну рішучість і мужність". "Братерство переживе всі негаразди, і посмішка – це все, що потрібно, щоб відпустити старі образи", – додала вона.
Переговори також підтримали Японія, Великобританія, Австралія та інші країни.
Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Кремль "вельми позитивно" оцінює сам факт зустрічі і підсумки переговорів двох лідерів. Він також прокоментував майбутню зустріч Трампа та Кім Чен Ина, додавши, що Москва буде вітати і всі інші зустрічі, "які можуть привести до зняття напруженості".
Член міжнародного комітету Ради Федерації РФ Олег Морозов позитивно відгукнувся про переговори на Корейському півострові, але зазначив, що ядерне роззброєння КНДР не може пройти без участі Росії, оскільки це "загальна система міжнародної безпеки".