Кролик перед удавом: Чому Трамп виконує всі вимоги Путіна
Президент США Дональд Трамп не міг відмовити президенту РФ Володимиру Путіну у вимозі зустрітися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і російським послом у США Сергієм Кисляком. Про це в ексклюзивному матеріалі для видання "ГОРДОН" написав російсько-американський історик, автор книг "ФСБ підриває Росію" і "Корпорація: Росія та КДБ за часів президента Путіна" Юрій Фельштинський, коментуючи звинувачення на адресу Трампа в розголошенні секретної інформації росіянам.
Аналізуючи поведінку Трампа, не можна позбутися відчуття, що Трамп Путіну винний і постійно з ним розплачується
2 листопада 2016 року я опублікував статтю "Трамп як агент Путіна, і чим це загрожує людству". Це було ще до виборів. Відтоді чимато води упливло, але жодна з подій не вказує на те, що мої звинувачення, висунуті проти нинішнього президента США, були несправедливими.
Історія, зокрема й сучасна, – це пазл, який професіонали-історики збирають по шматочках. І, якщо вам підсунули частини іншого пазлу, ви не зберете, картинка не складеться. Так і з Трампом. Усе нове, що ми дізнаємося про Трампа, лягає в загальну концепцію: Трамп завербований Путіним. Не знаю як, не знаю коли, не знаю у зв'язку із чим і що саме було використано як компромат (зазвичай це або секс, або гроші, або секс і гроші), але, аналізуючи поведінку Трампа, не можна позбутися відчуття, що Трамп Путіну винний і постійно з ним розплачується. Водночас Путін Трампу явно нічого не винен і нічого Трампу натомість не дає.
Як під час передвиборчої кампанії, так і після перемоги Трамп не говорить про Путіна жодного поганого слова. Про всіх говорить, а про Путіна – ні. Як під час передвиборчої кампанії, так і після перемоги Трамп наблизив до себе генерала Майкла Флінна (екс-радник президента США Майкл Флінн. – "ГОРДОН"), скомпрометованого, а можливо, навіть і завербованого російською розвідкою не пізніше ніж у грудні 2015 року, коли Флінн літав до Москви на 10-річчя російського пропагандистського каналу RT, а можливо, для зустрічі зі своїми кураторами із ФСБ.
Усі бачили відому фотографію Флінна, що сидить поруч із Путіним на ювілеї RT у грудні 2015 року. Але ніхто не переймався питанням про те, куди так уважно дивляться на цій фотографії ті, хто сидить за столом. А річ у тім, що вони дивляться на екран, де в цей момент виступає запрошений на урочистості (за допомогою відеозв'язку – через неможливість приїхати особисто) засновник сайта WikiLeaks Джуліан Ассанж, який є постійним співробітником RT, якому, як і Флінну, російський уряд через RT платив гроші.
Є і ще одна фотографія, яку сьогодні теж доречно опублікувати. Вона поганої якості (тому менш відома), але промовиста по суті. Флінн, який устав, аплодує Путіну в ситуації, коли вставати було не обов'язково. Принаймні прес-секретар Путіна Пєсков продовжує сидіти за столом.
Сьогодні ми знаємо, що Флінна купили приблизно за $600 тис., за які він ще повинен буде звітувати перед слідством. Але річ не втім, що дурний, жадібний або завербований Флінн поклав у свою кишеню сумнівні $600 тис. або щось таке. Річ у тім, що саме такий скомпрометований Флінн чомусь знадобився президентові Трампу на посаді радника з національної безпеки. А коли інформація про підозрілу діяльність Флінна стала надбанням громадськості, Трамп, замість того, щоб звільнити генерала, якого запідозрили у зв'язках із Росією, продовжував наполягати на його захисті, пішовши заради Флінна навіть на ризик імпічменту, тобто ризикуючи власною головою.
Трамп призначив Флінна на посаду радника з національної безпеки, тому що це була одна з вимог Путіна. Трамп досі всіляко вигороджує і захищає Флінна з тієї самої причини. Трамп звільняє директора ФБР Джеймса Комі, тому що той відмовляється закрити порушене стосовно Флінна розслідування. Раніше Трамп проігнорував численні попередження в.о. генпрокурора США Саллі Єйтс щодо Флінна і, урешті-решт, замість того, щоб зняти з посади Флінна, звільнив саму Єйтс.
Трамп підлещується перед Путіним, як підлещується перед своїм куратором будь-який агент
Є дві причини, з яких Трамп може захищати Флінна, ризикуючи водночас своєю посадою. Перша: щодо Флінна Трамп узяв на себе зобов'язання перед Путіним. Друга: Флінн має інформацію, що компрометує Трампа, про його зв'язки з Росією, а Трамп, зі свого боку, знав про співпрацю Флінна з російським урядом ще до того, як призначив генерала на посаду радника з національної безпеки. Інших пояснень поведінки Трампа немає.
Проблема не в тому, що робить президент Трамп, а в тому, як і чому він це робить. Напевно, за відомих обставин, можна було би зустрітися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і російським послом у США Сергієм Кисляком. Але негайно зустрітися з ними на вимогу Путіна, не пустити на цю зустріч американської преси, а тільки російську, і сміятися, посміхатися і майже обніматися перед об'єктивами із представниками Росії, що не сходить уже багато місяців з американських екранів через звинувачення у втручанні в президентські вибори і підкуп чиновників типу Флінна, – річ для Америки нечувана.
Секретною інформацією, що належить до терористичної загрози, можна ділитися... з друзями. Росія другом США не є. Крім того, є серйозні підстави підозрювати Росію в причетності до організації низки терактів. Трамп перед російським керівництвом – як кролик перед удавом. Він паралізований. Він не може опиратися. Він не може відмовити Путіну у вимозі прийняти Лаврова з Кисляком, хоча за статусом не зобов'язаний їх приймати і веселитися з ними перед камерами. У спробі приховати природу своїх відносин із російським керівництвом він не пускає на зустріч свою, рідну, американську пресу. Він підлещується перед Путіним, як підлещується перед своїм куратором будь-який агент.
Ось історія, що не має стосунку до сучасності, хоча й має безпосередній стосунок до вербування КДБ відомої людини. Довгі роки з радянськими органами держбезпеки співпрацював радянський поет Євген Євтушенко, який нещодавно помер у США. Його куратором у КДБ був Євген Петрович Питовранов, генерал КДБ, порівнянний за талантом, нехай і в іншій сфері, з відомим радянським поетом. Як у багатьох керівників КДБ (Юрій Андропов, наприклад, писав вірші), у Питовранова були свої слабкості: він просив завербованих ним письменників дарувати йому книги з автографом. Залишив Питовранову свою збірку віршів і Євтушенко, з багатозначним дарчим написом: "Страшніше, ніж прийняти ворога за друга – прийняти спішно друга за ворога. Питовранову від Євтушенка". Питовранов та Євтушенко вже не живі. Книга з дарчим написом залишилася.
Я не знаю, скільки зможе протриматися на посаді президента США Дональд Трамп. Але хвалебні слова Трампа щодо Путіна та щасливі обличчя Трампа, Лаврова і Кисляка, зафіксовані російською пресою наступного дня після відставки директора ФБР Комі, який розслідував зв'язки Трампа та його команди з російською державою, залишаться на пам'ять нащадкам про час воістину історичний.