"Меркель говорить російською, Путін – німецькою, але після подій в Україні їм стало зовсім важко розуміти одне одного". Головне про переговори Меркель і Путіна в Сочі
У вівторок, 2 травня, у Сочі пройшла перша за два роки зустріч канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Росії Володимира Путіна. Переговори переважно було присвячено війні на Донбасі та в Сирії. Німецька преса зазначає, що зустріч пройшла в "морозній" атмосфері та ще раз показала незгоду між Москвою і Берліном з актуальних питань. "ГОРДОН" вивчив, що пишуть про переговори, які пройшли, у Німеччині та Росії.
Останнього разу Меркель приїжджала до Росії у 2015 році. Тоді вона, відмовившись від участі в ювілейному Параді Перемоги, прибула до Москви на день пізніше – 10 травня. Потім канцлер зустрічалася з Путіним кілька разів на міжнародних майданчиках, зокрема на переговорах у нормандському форматі про врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. Тема українсько-російського конфлікту тривала більшу частину спільної прес-конференції лідерів Німеччини та РФ і ще раз продемонструвала, що у Берліна і Москви різні погляди на цю проблему.
Володимир Путін:
"Перше, що стосується подій на південному сході України. Це результат державного перевороту, антиконституційної зміни влади в Києві".
Ангела Меркель:
"У нас різні позиції щодо причин цього конфлікту, ми не поділяємо цієї точки зору, ми вважаємо, що український уряд демократичним шляхом прийшов до влади".
Водночас обидва лідери – хоча б формально – виступили на підтримку Мінських угод і нормандського формату.
Володимир Путін:
Ми з пані Меркель постійно контактуємо і з іншими учасниками нормандського формату. [...] "Нормандська четвірка", безсумнівно, має і надалі активно займатися врегулюванням української кризи. Тобто роботу в цьому форматі буде продовжено і після президентських виборів у Франції. [...] Сьогодні ми знову підтвердили необхідність неухильного виконання сторонами Мінських домовленостей, погодилися, що серед головних завдань має бути розведення сил і засобів сторін конфлікту, що дасть змогу повністю припинити обстріли, налагодити прямий діалог між Києвом і "невизнаними республіками", законодавчо закріпити особливий статус регіонів і на цій основі провести там вибори.
Ангела Меркель:
Наша остання телефонна розмова в межах нормандського формату була дуже важливою розмовою. Ми домовилися про те, щоб продовжити цей формат навіть після президентських виборів. Це дуже важкий процес. Ми іноді бачимо відкати назад і повільно просуваємося вперед. [...] На жаль, великого прогресу немає, знову і знову нам доводиться нагадувати про нульову точку Мінських домовленостей, про те, що нам потрібне перемир'я, і потім уже будуть політичні кроки. Ми вже почали паралельно працювати, але перемир'я, звичайно, має суттєве значення для подальшого розвитку, а також обмін полоненими і політичний процес, про який ми домовилися в Мінську.
Журналіст німецького видання Spiegel Рене Пфістер, з огляду на ці та інші розбіжності в поглядах спікерів, зазначає, що переговори пройшли в "морозній атмосфері".
"Ангела Меркель говорить, що вона погана актриса і погано приховує те, що думає. Тому не було добрим знаком те, що у вівторок вона вийшла до преси в літній резиденції російського президента з кам'яним обличчям. Вона навіть не посміхнулася. Коли вона хотіла оцінити розмову з Путіним, вона не сказала "хороша", а лише вжила дипломатичну порожню фразу "конструктивна", – пише Пфістер.
Журналіст російського телеканала "Дождь" Антон Желнов додає: Меркель за час прес-конференції подивилася на Путіна лише один раз, коли німецький журналіст запитав про втручання РФ у вибори президента США і можливе втручання в німецькі вибори. Повернувшись до президента РФ, вона сказала: "Я не належу до тих людей, які бояться. Якщо буде груба дезінформація – наприклад, у випадку дівчинки Лізи або зараз у Литві, де було зроблено певні звинувачення в бік наших солдатів, – ми, звичайно, займемося цим питанням, ми будемо працювати з нашими громадянами".
Доцент Санкт-Петербурзького державного університету Микола Власов у коментарі РБК зазначив, що ця зустріч ніяк не вплине на співпрацю між країнами. "По суті, було підтверджено відповідні розбіжності та необхідність подальшого діалогу – стандартна формула в російсько-німецьких відносинах останніх років", – зазначив він.
На його думку, візит Меркель варто пов'язувати лише з майбутніми виборами до Бундестагу. Коротка зустріч із Путіним у Сочі стала частиною "марафону", що охоплював поїздку до Брюсселя і візит до Саудівської Аравії. Цими переговорами Меркель показує, що Німеччина відіграє значну роль у світовій політиці, уважає Власов.
"Немецкая волна" зі свого боку зазначає, що важливий сам факт першого за два роки візиту Меркель до Росії. "Хоча Меркель говорить російською, а Путін – німецькою, знаходити спільну мову двом лідерам було взагалі непросто. А протягом останніх трьох років – після подій у Криму і на сході України – Меркель і Путіну стало зовсім важко розуміти одне одного".
Сам Путін упевнений, що російсько-німецьке співробітництво – "це істотний внесок у стабілізацію світової економіки".
"Наша співпраця – це не якийсь блеф, це не якийсь папірець, написаний або підписаний мною або пані федеральним канцлером. За цим долі цілих підприємств і сотень тисяч людей", – сказав він наприкінці спілкування з пресою.
Однак, зазначає Рене Пфістер зі Spiegel, "атмосфера в Сочі залишається холодною" і про зближення Росії та Німеччини мова не йде.