Офіційний статус кримськотатарської мови, іспит з української для президента та інші подробиці гучних мовних ініціатив Ради G

Законопроект №5556 від 19 грудня 2016 року

"Про мови в Україні"

Законопроект унесений нардепом від Блоку Порошенка Ярославом Лесюком, під ним підписався ще 31 депутат із Блоку Порошенка, "Волі народу", "Народного фронту", а також кілька позафракційних нардепів.

Що нового:

• мова кримськотатарського народу отримує статус офіційної на території Автономної Республіки Крим;

• документи, що засвідчують особу, оформлюються винятково українською мовою і можуть містити записи англійською;

• передбачається, що місця розповсюдження та використання мов корінних народів і національних меншин визначаються винятково законами України (тобто це рішення може ухвалювати тільки Верховна Рада, а не місцеві ради, як передбачає "закон Ківалова–Колесніченка");

• також підвищується поріг, необхідний для того, щоб мова нацменшини або корінного народу отримала статус офіційної на певній території: у чинному законі це 10% від населення, у запропонованому варіанті – одна третина;

• під час використання мови нацменшин чи корінних народів на офіційних заходах повинен забезпечуватися синхронний переклад українською мовою;

• навчання мовами нацменшин або корінних народів допускається в окремих класах, але у старшій школі навчання має проводитися українською (у нинішньому законі закладений принцип вільного вибору мови навчання);

• засоби масової інформації та інформагентства повинні поширювати інформацію українською мовою (також передбачені квоти для інших мов).

Законопроект у разі ухвалення повинен набути чинності 1 січня 2020 року.

Законопроект №5669 від 19 січня

"Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні"

Авторський колектив у цього проекту закону – найнечисленніший, усього сім депутатів. Під документом підписалися свободівці Михайло Головко, Андрій Іллєнко, Олег Осуховський, Олександр Марченко та Юрій Левченко, а також Марія Матіос (Блок Порошенка) та голова профільного комітету Верховної Ради Михайло Княжицький ("Народний фронт").

Що нового:

• у законопроекті прописано, що спроби запровадження офіційної двомовності в Україні "усупереч Конституції провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння і ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу";

• пропонується встановити кримінальну відповідальність за публічне приниження чи зневажання української мови", прирівнюючи їх до наруги над державними символами України;

• у регіонах, у яких 30% і більше населення говорять не українською, може використовуватися регіональна мова. Для цього необхідно зібрати підписи 30% територіальної громади, які підтримують запровадження регіональної мови, та надіслати їх до Верховної Ради. За підсумками розгляду парламент ухвалює (або не ухвалює) закон про порядок використання регіональної мови в окремому населеному пункті або регіоні;

Фото: EPA

• встановлюється, що кандидати на вищі державні посади повинні досконало володіти українською мовою і підтвердити свої знання, щоб обійняти посаду, наприклад, президента чи прем'єра;

• документи, що засвідчують особу, заповнюються винятково українською мовою (допускаються записи англійською);

• навчання мовами національних меншин у законопроекті не згадується; йдеться лише про сприяння у вивченні мов міжнародного спілкування, насамперед – англійської;

• друковані та телевізійні ЗМІ, йдеться в проекті закону, повинні розповсюджувати інформацію українською мовою;

• пропонується запровадити інститут уповноваженого із захисту державної мови, мов національних меншин, регіональних (міноритарних) мов, якого повинен призначати Кабінет Міністрів.

У разі ухвалення законопроект має набути чинності з дня опублікування.

Законопроект №5670 від 19 січня

"Про державну мову"

Документ унесений від імені 33 депутатів із фракцій "Самопоміч", "Народний фронт", Блок Порошенка, "Батьківщина" і "Воля народу".

Що нового:

• у законопроекті прописано, що спроби запровадження офіційної двомовності в Україні "усупереч Конституції провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння і ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу";

• пропонується встановити кримінальну відповідальність "за публічне приниження чи зневажання української мови", прирівнюючи їх до наруги над державними символами України;

• документ також уводить вимогу про вільне володіння українською мовою для вищих держчиновників, депутатів, членів уряду, офіцерів, дипломатів, суддів та інших категорій держслужбовців. Рівень володіння мовою повинна встановлювати Нацкомісія зі стандартів державної мови, перевіряти – Центр української мови;

• усі ЗМІ, зареєстровані в Україні, повинні виходити українською мовою. Наприклад, якщо в ефірі телеканалу спікер переходить на іншу мову, канал зобов'язаний забезпечити синхронний переклад українською;

• автори пропонують встановити, що імена громадян України не перекладаються, а іншими мовами записуються згідно з українською транскрипцією (наприклад, ім'я Олександр згідно з цією вимогою має записуватися як Олександр у російській транскрипції та Oleksandr – в англійській);

• у законопроекті окремо не прописані вимоги для використання мов національних меншин чи корінних народів, вказується лише, що вони повинні регламентуватися законом "Про права осіб, які належать до національних меншин".

Якщо документ буде ухвалений, він повинен набути чинності через два місяці після опублікування.

Жоден із наведених законопроектів поки не розглянутий у комітетах парламенту, відтак – не рекомендований до ухвалення.

Інформація про рідну мову мешканців різних областей України на підставі даних перепису населення 2001 року. Фото: mediawiki.org