Олексій Михайличенко: Конфлікту не було. Слюсар Прищ ударив мою дружину в груди й сказав: "За...бали ви всі" G

Що сталося

23 січня поліція Києва порушила кримінальне провадження за фактом побиття співробітника комунального підприємства під час робіт із відновлення теплопостачання. У поліції повідомили, що 53-річний працівник житлово-експлуатаційної ділянки заявив, що під час проведення робіт його вдарив 62-річний житель будинку через словесний конфлікт. Співробітник підприємства зараз перебуває в лікарні. Порушено кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження).

"Правоохоронці опитали учасників і свідків інциденту й наразі проводять слідчі дії для встановлення всіх обставин події", – ідеться в повідомленні.

Українська журналістка Наджіє Аметова у Facebook 22 січня написала, що до побиття сантехніка нібито причетний Олексій Михайличенко. Вона додала, що між чоловіками виник конфлікт через, імовірно, відсутність опалення. Після чого він переріс у фізичне протистояння.

Коментар Олексія Михайличенка

"Конфлікту між мною і слюсарем жодного не було. Я був удома, а жінки зібралися й дивилися, чи доведуть справу до кінця, тому що приїжджала "аварійка", і на цьому все. Ну, слюсар начебто почав робити, але не доробив і вже хотів іти додому, не закінчивши справи. Жінки встали і сказали: "Ми вас не випустимо, поки ви нам не доробите. Доробіть, будь ласка, тому що ми без води вже третій день. У відповідь він ударив мою дружину в груди і сказав: "За...бали ви всі". І після цього дружина мене набрала. Я йшов із ним говорити не як із професіоналом, не як зі слюсарем, а я йшов розмовляти із чоловіком, який ударив й обматюкав мою дружину", – розповів Михайличенко.

Він додав, що його дружина Інна Михайличенко 23 січня написала заяву до поліції.

"Там було дуже багато свідків, – сказав він. – Ще три жительки нашого будинку, вони все бачили, весь перебіг подій. Так, я взяв його за грудки, але я не бив. Ми посварилися, це було словесно, але я не бив його".

Михайличенко наголосив, що після цієї ситуації слюсар ще майже годину спокійно працював.

"Завдяки нашим жінкам у нас зараз є вода, тому що, якби він не залишився, вона б замерзла. Він доробив, а потім до мене прийшла поліція й каже, що слюсаря забрала "швидка" в Олександрівську лікарню чомусь. Напевно, він із кимось поспілкувався, я не знаю. Тому що знайти те, чого немає, дуже складно", – сказав він.

Михайличенко додав, що після цього йому зателефонувала журналістка Аметова.

"Я не знаю її, це був незнайомий номер, і я сказав: "Ви знаєте, відпочивайте, я не розмовлятиму ні з ким". Усе", – сказав він.

Екстренер наголосив, що Прищ не став просити вибачення у його дружини.

"Ви що? Такі люди не просять вибачення, – сказав він. – У мене на душі трохи зле було, тому що я неконфліктна людина, й усі це знають і мені телефонують: "Ми не віримо, що ти побив когось", – вони сміються. Вони знають, що я іншого складу людина, але мені дуже неприємно", – підсумував він.

Дружина Олексія Михайличенка – Інна Михайличенко

"Я написала в поліції пояснення й заяву, – розповіла дружина екстренера. – Усе сталося, тому що сантехнік мене штовхнув у груди двома руками. Він увесь час матюкався, як його всі дістали".

Інна Михайличенко зазначила, що через недбалість Прища їхній будинок спершу залишився без опалення, а потім – без води. І якщо в їхній квартирі автономне опалення, то води не було кілька днів, хоча в сусідніх будинках вона була.

"Учора один зі співробітників ЖЕК сказав, що проблеми нашого будинку – результат бездіяльності Миколи Прища. Він злив воду, потім залив. Чому в нас із 9 січня опалення немає і не буде, поки саме не розтане? Тому що він залив, але система не почала працювати, і він замість того, щоб знову злити воду, кинув і пішов додому. І воно замерзло в системі. Люди лишилися без опалення. Тепер після останнього обстрілу, коли зникла вода в усього міста, читаємо, що всім повернули воду, – у сусідніх будинках вода є, у нас немає. Ми звечора зробили в "аварійку" заяву. Зранку приїхала львівська "аварійка". Вони помпу підʼєднали – розморожували. Миколу попереджали, щоб він утеплив, але він цього не зробив. І в нас виникла проблема з водою. Я побачила, що "аварійка" їде, а води ми не маємо. Я подзвонила сусідкам, ми спустилися до підвалу, а вони вже закривають і йдуть, – розповіла дружина Михайличенка. – Я у дверях стала і так ще з посмішкою кажу: "Миколо, я вас звідси не випущу, поки ви нам не дасте воду". І в цей момент він мене руками в груди штовхнув, обматюкав. Він сказав: "Ви мене всі тут за...бали". Сусідка мене підхопила".

За словами Інни Михайличенко, після того, як Прищ її вдарив у груди руками, вона зателефонувала чоловікові.

"Микола почув, що я телефоную, і теж почав комусь дзвонити. Він знову пішов у підвал, я за ним, щоб подивитися, робить він щось чи ні. У цей момент Олексій спустився, узяв його за грудки. А Микола на Олексія: "Воно! Що воно собі надумало?" – описала вона ситуацію.

Інна Михайличенко додала, що стала між чоловіком і слюсарем, щоб їх розняти, після чого Прищ повернувся до підвалу.

Вона додала, що коли вдень 24 січня повернулася додому з поліції, під під'їздом її зустріли журналісти ТСН і повідомили, що були в лікарні у Прища. Вони розповіли Михайличенку, що в нього нібито діагностували "забиття яєчка".

"Гарна травма, що не можна показати, що справді щось є. Я шокована. Якби Олексій завдав такої травми, він би впав і дихати не міг", – сказала вона.

Сусідка Михайличенків по дому Олена Мар'янчук

"Особисто від мене заявки з опалення будинку подаються вже не перший рік – ЖЕК нічого не робить. Кожен запуск опалення – це скандал. Саме цей конфлікт був щодо подання води, а не опалення. Річ у тім, що в нас із середини грудня 2025 року немає опалення. І ми всі, весь будинок починали ранок із того, що дзвонили нашому слюсарю Миколі. І щоразу він казав, що зараз він щось зробить, зараз він там кудись піде. Я його зустрічала у дворі будинку, і він щоразу казав, що поїхав по газ, щоб щось нагріти, і зникав. 9 січня після обстрілу, 12-го числа намагалася щось запустити, не спрацювало, але я йому зателефонувала увечері й запитала, як вони вирішать усе це. І він сказав, що завтра прийде", – розповіла сусідка, жителька цього самого будинку Олена.

За словами Мар'янчук, вони багато разів зверталися до ЖЕК і висловлювали готовність допомогти їм вирішити проблему.

"Коли слюсар прийшов, на вулиці було -17 °С і все замерзло. Далі почалася така тяганина щодня: "Я не знаю, де воно замерзло, і взагалі ваш будинок мене вже за...бав". Ми подавали заявки в ЖЕК. Я просила, щоб ЖЕК дав нам документи із внутрішньобудинковими комунікаціями, щоб ми залучили когось зі сторони, щоб вони щось зробили. Ми ходили, питали, чим допомогти. Нічим, – наголосила Мар'янчук. – Далі ми подали досудову претензію щодо неспроможності нашого ЖЕК зробити щось із нашим будинком. Вони не можуть чи не хочуть, я не знаю. І от цей конфлікт – він уже стався, коли після обстрілу вимкнули водопостачання, потім усім дали, а нам – ні. І виявилося, що в нас у підвальному приміщенні проходить труба, а в цьому приміщенні було вибите вікно, його ніхто не закривав. Вони там зробили якийсь склад труб, я так зрозуміла, для нашого ЖЕК, для нашого будинку. Вони цими трубами, я думаю, вибили це вікно, коли заносили. А він мені розповідає, що він ходить там десь із газом, щось гріє".

Мар'янчук зазначила, що в день конфлікту вона разом з іншими жительками будинку спустилася до підвалу, щоб подивитися, що відбувається.

І ми побачили, що слюсар збирається йти. І стояли ми біля дверей цього підвалу, і коли слюсар виходив, Інна Михайличенко просто встала перед ним і сказала, що поки ви не зробите, ми вас не випустимо. І після цього він її сильно вдарив. Вона почала падати, я почала її ловити, – описала вона події. – Там такі матюки летіли. Олексія не було на той момент. Вона йому зателефонувала і сказала, що така ситуація сталася. Далі я спустилася до підвалу, щоб подивитися, що там із трубами. Цей Микола комусь дзвонив. Я не бачила кому, не знаю. Він стояв. Усе було гаразд. І потім я спустилася в підвал, де труби сфотографувала, і коли вийшла, побачила... Там такий куток, я не знаю – бійки там не може бути в принципі. Я побачила спину Олексія, крик. Але я не побачила, щоб хтось там когось бив. Там просто ніде. Там темно, холодно й дуже маленький простір. Після цього всі піднялися нагору і слюсар пішов своїми двома".

Ігор Петрук, сусід Михайличенків

"У цій ситуації всі перекладають із хворої голови на здорову. Прищ почав штовхати жінок. Будь-який чоловік на місці Олексія Михайличенка зробив би те саме, якщо ображають жінок, це ненормально. Це перше. А друге – він зараз сховався від відповідальності за те, що він наробив у нашому домі. Він припустив, що будинок залишився без опалення 9 січня – ще не було обстрілів, а потім припустив, що вода зникла. Він зробив собі "годівницю" і постійно, щоб щось відкрити чи спустити, брав гроші з людей – це ненормально, – заявив Петрук. – Я вдячний усім енергетикам, які під обстрілами роблять свою роботу. А тут – звичайна робота. Він ніколи не працював більше ніж годину. Це його обов'язок – запустити воду в систему".

Петрук наголосив, що він та інші жителі неодноразово зверталися зі скаргами щодо роботи Прища.

"І взагалі, як можна було говорити, що в Михайличенка немає опалення, якщо в людини 20 років свій котел стоїть і він узагалі не пов'язаний. У нього тепло вдома", – додав Петрук.

Він звернув увагу, що в будинках, які обговорюють інші слюсарі, опалення й вода є, а в будинках, за які відповідає Прищ, так само, як і в них, немає опалення й води.

"Микитський провулок, 1/25. Той самий слюсар Прищ і так само немає опалення. Є заморожені стояки", – розповів Петрук.

Він додав, що жителі його будинку вимагатимуть звільнення Прища.

"Він давно працює. І все гірше й гірше. Це ж не одна адреса. В усіх будинках, де він працює, такі самі проблеми", – наголосив він.

Контекст:

Олексій Михайличенко став олімпійським чемпіоном у складі збірної СРСР на іграх 1988 року, він – срібний призер чемпіонату Європи 1988 року.

1992 року став першим у світі футболістом, якому вдалося виграти поспіль чемпіонати трьох різних країн – СРСР, Італії та Шотландії.

Михайличенко – володар Кубка володарів кубків УЄФА (1986), фіналіст Суперкубка УЄФА (1986).

2003 року Михайличенка визнали тренером року в Україні.