Сідай, Льошо, одиниця. Як нардеп Гончаренко примусив Україну зашарітися
Колумніст видання "ГОРДОН" Євген Кузьменко розмірковує, чому нардепа від БПП Олексія Гончаренка, що написав на уламку Берлінської стіни поблизу будівлі посольства Німеччини в Україні слово "Nein" (ні), замість тріумфу спіткав "жорстокий облом", і як позначиться на українсько-німецьких відносинах учинок парламентарія.
Проблеми, спровоковані "обдуманою дурістю" Гончаренка, доведеться розгрібати всім нам
Великий Мішель де Монтень сказав одного разу: "Ніхто не убезпечений від можливості сказати дурницю. Біда, коли її висловлюють обдумано".
Не знаю, чи читав Монтеня нардеп Олексій Гончаренко. Якщо читав – тим гірше для нього. Виходить, винесений мислячою частиною суспільства діагноз "ідіотизм" – не тільки виправданий, але і завірений класиком. Щоправда, українцям від цього не легше. Тому що проблеми, спровоковані "обдуманою дурістю" Гончаренка, доведеться розгрібати всім нам.
От їй-богу, дивишся на цього доходжалого, і при тому не без зарозумілості на випещеному обличчі, Льошу – і питаєш себе: про що думала ця голова, коли вирішила сказати "Nein" здоровому глузду?
Ні, ну я все розумію: дуже хочеться до вузького кола обранців президента, ближче до Кононенка, Березенка, Грановського. А то щось засидівся у другій лізі української політики. Начебто і в телеефірах світиться, і господарів змінив – а все ж нема щастя. Їй-богу, при колишньому режимі було простіше...
Але навіть при цій кар'єрній сверблячці в голові Олексія мав би провернутися необхідний мінімум коліщат. Адже будь-який шахіст, роблячи хід, продумує різні варіанти. Чи були такі в ситуації з німецьким послом? Звичайно, були! Депутат українського парламенту, заступник голови президентської фракції Гончаренко міг би:
а) Підшукати адекватну і точну аналогію в багатій і небезгрішній історії Німеччини. Таку аналогію, почувши яку, опоненти сором'язливо відводять очі і спішно переводять розмову на іншу тему.
б) Ініціювати круглий стіл за участю послів зарубіжних держав – зі всебічним аналізом, предметною дискусією і – бінго! – широким висвітленням у ЗМІ. Вийшло б цілком ефективно і дуже по-європейськи.
в) Продемонструвати в прямому ефірі фото і відео причетності Росії до військових злочинів на Донбасі – і ввічливо, але твердо, поставити питання: пане посол, подумайте самі, як нам реагувати на вашу пропозицію?
г) Просто написати зважений пост на своїй сторінці в Facebook.
І це тільки декілька із наявних можливостей. Мосьє Гончаренко обрав найпростіший і, на його погляд, безпрограшний варіант: засвітитися з яскравою наочною акцією в теліку – і, набравши популярності, патріотичним метеором увірватися в дорадче коло президента Порошенка!
Хотів би я почути, що буде мимрити президент Порошенко, вибачаючись у телефонній розмові перед фрау Ангелою
І спіткав депутата жорстокий облом. Замість тріумфу – вирячені очі дипломатів, глузування колег, хвиля злостивого реготу в соціальних мережах. А вже що сказав Гончаренкові його Верховний Патрон, і який відсоток сказаного становила нецензурна лайка – можна лише припускати.
"2017 рік в Європі, так й у США обіцяє нам мало приємного, – розповідав у приватній розмові один із небагатьох українських політиків, які володіють великим багажем зовнішньополітичних зв'язків та контактів. – У Штатах до влади вже прийшов Трамп, у Франції основні кандидати на президентський пост також не відрізняються особливою антипатією до Путіна. І далі – тільки гірше; міграційні клопоти й епідемія тероризму роблять свою справу. Про нас намагатимуться забути – або через свої проблеми, або для того, щоб подружитися з Путіним. І лише на одного великого гравця ми сміливо можемо розраховувати як на друга України. Це – Ангела Меркель".
Що ж, як з'ясувалося, у нас тепер період випробування дружби. І хотів би я почути, що буде мимрити президент Порошенко, вибачаючись у телефонній розмові перед фрау Ангелою. (У тому, що така розмова відбудеться, якщо вже не відбулася, особисто у мене немає ніяких сумнівів)...
А ось що робити зі злощасним нардепом Гончаренком?
Можна, звичайно, на партзборах позбавити ефірів, відсторонити від закордонних поїздок, відлучити від відповідальних проектів. Але мені подобається варіант, запропонований у липні минулого року... самим Гончаренком. Говорячи про те, як боротися з кнопкодавами у Верховній Раді, Олексій сказав: "Треба сокирами рубати руки. Я вважаю, що тільки тоді буде результат".
От молодець! Люблю самокритичних людей.