Зброя для цивільних. Трагедія в Києві розділила політиків і військових. Хто за, а хто проти

Хто за і які їхні аргументи

Радник міністра оборони з питань підвищення використання БПЛА на фронті Сергій Стерненко в X іронічно зауважив: у Києві озброєний нападник стріляє в перехожих, але це, схоже, знову "не причина" дозволити громадянам ефективний самозахист.

Він навів приклади, коли озброєні громадяни зупиняли порушників. Зокрема, у США цивільний знешкодив стрільця за 15 секунд, в Ізраїлі – застрелив злочинця, який наїхав на пішоходів. Під час ще одного випадку в Ізраїлі офіцер-резервіст ЦАХАЛ та озброєний цивільний зупинили двох, які відкрили вогонь в автобусі.

"Зброя для самооборони рятує життя. Але в нас, замість надання громадянам реального права себе захищати, зараз будуть тільки закручувати гайки", – вважає Стерненко.

Ексначальник штабу "Азову" Богдан Кротевич дорікнув народним обранцям, які є противниками надання права на озброєний самозахист громадянам. Він указав, що це "прикро", особливо враховуючи те, що нардепи часто мають нагородну зброю.

"У підсумку виходить так: у нападника зброя буде завжди, а в нормальної людини – тільки тоді, коли нардепи нарешті дозволять!" – написав він у X.

Він також указав, що, на його думку, різниця між жертвою і тим, хто здатен зупинити загрозу, часто полягає саме в наявності або відсутності можливості діяти одразу.

Ще один військовий, заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Максим Жорін вважає, що якби в людей, які зустріли стрілка в Києві, була зброя, не було б стількох жертв.

"Легалізація короткоствола – ось єдино правильний висновок із цієї трагічної події. У всіх шизоїдів, криміналітету, злочинців зброя і так є. Вони її можуть використати у будь-який момент. А от звичайні люди, які й стають жертвами таких довбой...бів, зброї не мають", – написав Жорін.

За те, щоб цивільні мали право на самозахист після трагедії у столиці, виступив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

"Вважаю, що люди мають отримати право на збройний самозахист. Особливо після досвіду, коли на початку повномасштабного вторгнення цивільні люди отримували зброю для національного спротиву", – заявив він.

Глава МВС анонсував експертні обговорення щодо підготовки фінальної версії законопроєкту про цивільну зброю, в яких, за його словами, повинні взяти участь і народні депутати, ветеранська спільнота, журналісти і представники громадськості.

Хто виступає проти

Народний депутат України від "Слуги народу", голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що розуміє лобістів і продавців зброї, коли вони кажуть про широкий дозвіл на володіння вогнепальної зброї, однак "дивується" тим державним посадовцям і політикам, які це підтримують.

"Невже хоч хтось вважає, що дитина, жінка або літня людина мають і можуть зі зброєю у руках захищатися від злочинців, терористів і небезпечних психопатів?" – написав нардеп у Facebook.

Він зазначив, що щодня в Україні відбуваються різні гострі соціальні конфлікти. "Чи дійсно суспільству потрібно, щоб у цих конфліктах з'явилася зброя?" – запитав Гетманцев.

Нардеп вважає, що надання дозволу на вогнепальну зброю цивільним буде "шляхом у прірву". 

Військовий експерт, полковник СБУ у відставці Олег Стариков вважає, що наявність зброї у цивільних не підвищить рівня безпеки.

В інтерв'ю Telegraf він зазначив, що головна проблема не в тому, чи є у людей зброя, а в тому, як працює держава. За його словами, дозвільна система МВС давно перетворилася на корупційний механізм: хто отримає дозвіл, а хто – ні, залежить не від закону, а від зв'язків.

На його думку, якби у людей у супермаркеті, де забарикадувався стрілець, була зброя, почалася б хаотична перестрілка з непередбачуваними наслідками.

Народна депутатка України Вікторія Гриб зазначила, що люди повинні мати право на захист, але гарантувати їхню безпеку має поліція.

"Те, що ми бачимо сьогодні на вулицях України, – це катастрофа. Люди перебувають на межі. Психіка зірвана. За таких обставин надавати цивільним право на вогнепальну зброю – це вкрай сумнівна ініціатива", – додала вона.

Як змінювався підхід влади до легалізації зброї

Питання права громадян на застосування зброї, зокрема короткоствольної, в Україні обговорювали кілька років. 2019 року президент України Володимир Зеленський називав такий крок передчасним, у березні 2021-го Верховна Рада відхилила два законопроєкти про обіг зброї.

23 лютого 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №5708 про право на цивільну вогнепальну зброю. Однак у травні Зеленський сказав, що на руках в українців є мільйони одиниць зброї, її обіг – питання діалогу й дискусій.

Того самого місяця Мінцифри спільно з МВС України в застосунку "Дія" запустили опитування про обіг вогнепальної зброї серед цивільного населення. Результати опитування засвідчили: приблизно 59% респондентів – за дозвіл на носіння зброї для особистого захисту.

Колишній міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський обіцяв, що реєстр зброї почне працювати в Україні навесні 2022 року. Він називав це питання пріоритетним для себе. Пізніше в МВС обіцяли запустити реєстр у жовтні. Повідомляли, що він "наразі в дослідній експлуатації – тестують процедури і процеси, автоматизовані системою".

23 червня 2023 року в Україні почав роботу Єдиний реєстр зброї.

Зараз порядок використання травматичної зброї регламентує наказ МВС України №622 від 21 серпня 1998 року. Він дозволяє вільно купувати лише ту зброю, яка має калібр до 4,5 мм і швидкість кулі до 100 м/с. У такому разі оформлювати дозвіл не потрібно.

Право на носіння такого пістолета мають: працівники правоохоронних органів та їхні близькі родичі, працівники судів, особи, які беруть участь у судових процесах, журналісти, депутати та їхні помічники, члени громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону, військовослужбовці, високопосадовці, які мають офіційні звання або ранги.

Як вважає нардеп Олександр Федієнко, голосів для ухвалення закону про право громадян України на зброю бракує – і поки нічого не свідчить, що ситуація зміниться швидко.

Практики інших країн

У Сполучених Штатах право громадян на володіння зброєю закріплене поправкою до конституції. Як пише Associated Press, більшість масових убивств у країні здійснюють саме з використанням вогнепальної зброї. Однак кількість їх скрочується у країні вже кілька років поспіль, інформував ЗМІ. 

Низка країн різко посилила контроль за зброєю після масових розстрілів. Зокрема, Австралія після трагедії 1996 року. Тоді зловмисник відкрив вогонь у місцевому кафе, вбивши 35 людей і поранивши ще 23. Як пише BBC, після того як у країні підтримали заборону на напівавтоматичні рушниці, смертність від вогнепальної зброї в Австралії скоротилася на понад 50%, і за останні 22 роки жодного разу не зростала.

Утім, у світі вже були випадки, коли поліція вбивала озброєних цивільних, які могли самооборонятися. Зокрема, у США 2014 року поліцейські вистрелили в чоловіка у супермаркеті Walmart, коли він тримав у руках пневматичну гвинтівку, яку взяв із полиці магазину, писала The Guardian.

Схожий інцидент стався знову ж таки у США 2016 року, коли поліцейський застрелив чоловіка під час перевірки документів, повідомляли ЗМІ. 

У Бразилії 2019 року військові застрелили чоловіка, відкривши вогонь по його автомобілю. Як писало Reuters, було здійснено десятки пострілів, хоча пізніше з'ясували, що загиблий не становив загрози.