Зібров: Ходила чутка, що мене побрили бандити. Потім вигадали, що я гомосексуальної орієнтації
Український співак Павло Зібров в інтерв'ю інтернет-виданню "ГОРДОН" розповів, як тримає себе у формі, чи дає гроші в борг, які найбезглуздіші плітки чув про себе в шоу-бізнесі й коли заспіває дуетом зі своєю колегою й подругою Іриною Білик.
– Останнім часом у вас багато новинок, серед яких є цікаві дуети. А чи буде колись дует із вашою подругою й колегою Іриною Білик? Ви обговорювали з нею таку можливість? Вона б написала текст, ви – музику? Чи співаєте разом, коли вона приїжджає до вас у гості?
– Так, Ірина часто буває в нас у гостях, і ми – в неї. Ми дружимо вже дуже багато років. Маринка постійно з нею на зв'язку, а Діанка з нею радиться щодо модних новинок. І коли ми всі разом – гарний шашлик, келих смачного вина, гітара – і починається свято душі. Ми співаємо! Але не свої пісні – ні мої, ні її. Ми співаємо народні – ті, що живуть у серці. Веселі, ніжні, щирі.
А щодо дуету – ви подали чудову ідею! Треба обов'язково записати щось драйвове, сучасне, українське. Колись у нас уже був спільний трек "Мужчина и женщина", але тепер хочеться зробити щось справжнє – живе, тепле, рідною мовою.
– Про відомих і знаменитих поза очі дуже часто пліткують. Що не знають – вигадують. Які найбезглуздіші плітки про себе ви чули?
– Пліток за життя було безліч! Колись ходила чутка, що Павла Зіброва побрили бандити – зв'язали, вуса збривали. Потім вигадали, що під вусами – код від сейфа, де я тримаю гроші й коштовності! Ще казали, що я гомосексуальної орієнтації. Мовляв, коли створив Всеукраїнську організацію шанувальників жінок, то це прикриття.
– Як реагуєте? Чи варто такі нісенітниці спростовувати?
– Я ставлюся до цього спокійно. Якщо плітка не образлива, навіть можу пожартувати й підіграти у відповідь. Бо почуття гумору – теж зброя. Але коли переходять межу, треба реагувати. Бо навіть до артиста, до публічної людини має бути повага.
– Якщо вам доводиться відмовляти комусь – наприклад, просять гроші в борг чи підтримати пісню, а вам ні артист, ні пісня не подобається. Як краще це зробити?
– Чесно, бо інакше ніяк. Буває, просять підтримати виконавця чи його пісню. Але якщо я його не знаю або композиція мені не заходить, я не підтримую. Бо через себе переступати не можна. Це все одно що жити чи співати без почуттів – ні сенсу, ні енергії. Краще сказати прямо, але з повагою. Правда завжди краща, ніж лестощі.
А щодо грошей – я не банкір. Якщо можу допомогти – допоможу. Але завжди з розумом, бо фінанси часто перевіряють людей на щирість і справжність.
– Ви викладаєте в Київському національному університеті культури і мистецтв. Як ставитеся до студентів, які прогулюють пари? За вашими спостереженнями, хто стає успішним, а кого оминає слава?
– Так, я знову викладаю в університеті, і це приносить велике задоволення. Колись викладав, ще 25 років тому, потім зробив паузу, а тепер уже три роки як повернувся. Є дуже талановиті студенти. Не так багато, але з потоку завжди видно дві-три зірочки – от вони точно "злетять".
Але справжній успіх приходить не лише до тих, кому Бог дав талант. Потрібна ще праця, віра й наполегливість. Той, хто не спить, не їсть, але горить – хто шукає, питає, пробує, той має шанс. Бо слава – не випадковість, це винагорода за щоденну роботу, дисципліну і любов до сцени. Тільки працелюбні, вольові, щирі доходять до справжніх вершин.
– Ваш новий хіт має назву Disco Zibrembo, і, звісно, виникає асоціація з харизматичним і підкачаним Рембо. А як ви тримаєте себе у формі?
– Ця пісня народилася після мого образу в "Лізі сміху", де я був Зібрембо. Весела, драйвова, з гумором – справжній настрій! Щодо форми – слава богу, я ніколи не був товстим. За останні 30 років вага коливається лише на 2–3 кг.
Спортом спеціально не займаюся, але роблю зарядку, багато ходжу, працюю у своєму саду, на городі – то ще той фітнес: нахили, копання, дрова, прибирання. Це корисний рух, який тримає мене в тонусі. І головне правило – ввечері не їм. Табу. І тут я вдячний Маринці – вона завжди слідкує, щоб я не зірвався й не з'їв зайву порцію вареників чи дерунів, які я так обожнюю.
Контекст:
Зібров народився 1957 року в селі Червоне Вінницької області. Закінчив оркестровий, а згодом вокальний факультет Київської консерваторії імені П.І. Чайковського. Був солістом Державного естрадно-симфонічного оркестру України. З 1994 року – директор і мистецький керівник власного Театру пісні.
Зараз співак активно гастролює Україною. Станом на сьогодні артист – у концертному турі українськими містами. 15 жовтня в нього заплановано концерт у Чернігові.
Павло й Марина Зіброви одружилися 25 серпня 1994 року. За три роки в сім'ї народилася донька Діана. У подружжя є сини від перших шлюбів: у Павла – Сергій (народився 1983 року), у Марини – Олександр (1982).