Це боротьба не лише за Україну, а за демократію в усьому світі – Квасневський про агресію РФ
На його думку, зараз українська нація має об'єднатися перед зовнішньою загрозою, залишивши осторонь внутрішні політичні розбіжності.
"У такому становищі, у якому ви опинилися, вам потрібне об'єднання. Без цих усіх політичних конфліктів... Треба йти вперед. Якщо займатиметеся політичними конфліктами всередині країни – складно буде витримати постійну дестабілізацію, яка виходитиме від політики [президента РФ Володимира] Путіна протягом наступних кількох років", – сказав експрезидент Польщі.
Він звернув увагу на необхідність широкого діалогу, який має вести українська влада із Заходом, використовуючи для цього всі можливі майданчики.
"Зараз такий момент, коли [Україні] потрібно використати можливість. Ми живемо у світі, коли не на всі розмови треба фізично їздити. Можна розмовляти онлайн. Я пропонував би президенту України й міністру закордонних справ використати це. Зараз питання – як допомогти Україні сьогодні, як привести її в наш світ – світ демократії. Це треба робити. Має бути багато зустрічей, багато розмов, мають бути надруковані статті у важливих газетах тощо", – упевнений Квасневський.
Експрезидент Польщі наголосив, що від результату російсько-української війни залежить доля всього демократичного світу.
"Зараз такий момент, коли всі мають знати, що боротьба точиться не лише за Україну, а за демократію у світі. Це боротьба проти авторитарної системи, яку пропонує пан Путін. Він каже, що нас, демократів, майже поховали. Що в нас немає майбутнього. Що єдина система, яка може зберегти світ, – це він та його авторитарні ідеї. Проти цього треба виступати, і про це треба серйозно говорити скрізь, де тільки можливо", – підсумував Квасневський.
Контекст:
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. За даними Міноборони України, станом на 28 січня поблизу українського кордону було зосереджено приблизно 112 тис. військових РФ, із морською і авіаційною компонентами – приблизно 130 тис.
Країни Заходу і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі. Сполучені Штати, як повідомила заступниця держсекретаря США Венді Шерман, вбачають усі ознаки того, що Путін має намір застосувати військову силу проти України "зараз чи, можливо, у середині лютого". Проте невідомо, чи ухвалив він остаточне рішення, зазначила вона.
24 січня після засідання РНБО, на якому розглядали, зокрема, питання нацбезпеки, президент України Володимир Зеленський сказав, що "все спокійно, причин для паніки немає". Секретар РНБО Олексій Данілов того самого дня заявив, що повномасштабне вторгнення Росії зараз неможливе.