Між бандитами й "активістами" тільки одна відмінність – бандити від поліції тікають, а "активісти" на неї нападають і навіть намагаються захопити райвідділ 

Давиденку та Найєме, хочете повторення Донецька й Луганська?

Мустафо Найєм та Олексію Давиденко, прочитав ваші блоги про штурм поліцейського райвідділу в Києві. І відразу хочу запитати: як нині відрізнити бандита від "активіста"? І в того, і в іншого може бути із собою холодна чи навіть вогнепальна зброя. І ті, і інші можуть використовувати насильство. І зеленку...

Виходить, є лише одна відмінність – бандити від поліції тікають, а "активісти" на неї нападають і навіть намагаються захопити райвідділ. Чи нормально це? Не думаю. Мені здалося, Мустафо й Олексію, що у своїх блогах ви намагаєтеся захистити якраз таких "активістів" – озброєних, які грають м'язами, причетних до низки скандальних силових акцій.

І не треба їх порівнювати з людьми на Майдані. Кожен український Майдан в основі своїй був виявом мирного протесту. А ви намагаєтеся захистити, грубо кажучи, бандитів-молодиків. Чесно кажучи, не уявляю, як відрізнити "активістів" від тітушок. Різниця лише в тому, що тітушки захищали Януковича, а сучасні "мирні активісти" діють в інтересах інших людей...

Ви можете уявити, щоб у сучасній Європі люди, приховавши обличчя за балаклавами, нападали на служителів закону або штурмували будівлю поліції? Ми ж з вами в Європу хочемо йти. А як ви думаєте, що було б там із цими хлопцями? У найкращому разі – їх би заарештували дуже надовго. У найгіршому – розстріляли.

Так, ми хочемо жити у правовій, цивілізованій, європейській країні. А її фундамент – повага до правоохоронців і десь навіть острах поліцейського. Тому що представника закону наділено повноваженнями для гарантування безпеки в країні. Саме тому люди свого часу стали об'єднуватися у держави, щоб представники влади захищали мирних громадян.

А якщо будь-який "активіст" на вулиці може вирішувати, правомірною чи неправомірною є дія поліцейського, у підсумку, Мустафо, ми маємо історію, яка трапилася з тобою – коли серед білого дня в центрі міста тобі зламали щелепу. Такого не має бути. У правовій державі людина, яка зазіхнула на здоров'я та життя іншого громадянина, відразу ж потрапляє за ґрати. Але, на жаль, у нас не так.

Чому в Україні проблеми з поліцією? Почнімо з того, що в поліцейських маленькі зарплати. За Януковича вони отримували 3 тис. грн ($375 за тодішнім курсом). Зараз – 8 тис. грн ($295). Тобто інфляція всі ці підвищені гроші з'їла. І поліцейські отримують навіть менше, ніж раніше. Мало хто хоче працювати чесно за 300 баксів.

Мустафо, ти ж маєш знати як ніхто інший. Адже ти займався реформою поліції. То чому ти набрав поганих людей в органи? Ні, ти ж, напевно, набрав гарних людей, але вони вже звільнилися, тому що в них низька зарплата. Ось і залишилися працівники, які знову почали брати хабарі і кричати "лягай, Бандеро". А ми, українці, знову почали ці хабарі давати. Тому й маємо таку якість поліції.

А до всього іншого, ми ще й обмежуємо людей у формі права. Тому що "активіст" без суду і слідства може вирішити, правильно чи неправильно діє поліцейський.

"Активісти" – це нове покоління хлопчиків, яке виросло у нас перед очима. Без поваги до форми, до закону, до людей. Ми пам'ятаємо безліч прикладів їхнього свавілля – бійку в Інституті серця, підпал будмайданчика в Києві та побиття охоронця, напад на журналістів...

Судячи з усього, їхній світогляд: влада – це ми, тому що ми – сила. І я хочу запитати у тебе, Мустафо, це не нагадує тобі ситуацію в Афганістані? Не бачиш схожості з ідеологією талібів, які назвали себе владою, а законом – те, що вони хочуть? Таку Україну ми хочемо?

Ні, ми хочемо нормальну безпечну країну. Тому поліцію дійсно треба реформувати. А поліцейських, які не готові працювати у важких психологічних ситуаціях, необхідно міняти. Але це має бути наступного дня після умовного штурму. А в день штурму поліція – це представник влади, який має забезпечити закон і порядок. І це треба поважати.

Для високого рівня безпеки країни варто підвищити не тільки професіоналізм поліцейських, але й вимоги до мирних громадян і "мирних активістів". Наприклад, треба ввести заборону на носіння балаклав. У всьому цивілізованому світі заборонено ховати своє обличчя під час мітингів, тому що чесним людям приховувати нічого.

Хочете змінювати країну? Ухвалюйте закони, забороняйте балаклави, підвищуйте зарплати людям у формі, посилюйте вимоги до професіоналізму поліцейських. Ось у цьому завдання народних депутатів. Не захищати молодиків, а ухвалювати закони.

Інакше ми одержимо другі Донецьк і Луганськ. Коли в Луганську бандити штурмували управління СБУ, а потім і облдержадміністрацію, міліція боялася застосувати зброю. Тому що тоді, після Майдану, не було чіткої межі між дійсно мирними активістами й людьми, готовими насильно змінити державний лад.

Мустафо та Олексію, ми ж не хочемо повторення Луганська й Донецька. Тому змінюйте закони, вирішуйте проблему, або поліцейський буде тікати, зустрівши людину з ножем. Не тому що злякається ножа. А тому що знає, що будь-яке зіткнення з "мирним активістом" обернеться проти нього самого. І коли комусь ламатимуть щелепу в центрі міста, поліцейські теж проїдуть повз. А раптом це "мирні активісти" наводять лад...

Чому, як ви думаєте, українці виїжджають з країни? Не тільки й не стільки через владу. А через таких "активістів", які нікого не поважають, грабують, нападають на людей, офіційно ніде не працюють і не платять податків. Ідучи штурмувати райвідділ, вони знають, що їм за це нічого не буде. Сьогодні райвідділ – завтра облдержадміністрація.

Подумайте, куди ви ведете нашу країну, хлопці. Особливо ти, Мустафо. Ти ж хотів бути начальником поліції. Але, судячи з усього, популізму в тобі набагато більше, ніж поваги до закону. Після цієї ситуації ти не маєш морального права претендувати на якісь посади в правоохоронних органах.

Джерело: Михайло Бродський / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора