-1 Київ
Проблема з "Ложись, Бандера" – це не зовсім про образи чи свинську поведінку. Це більше про національну безпеку.
Поліцейські – люди, які мають зброю та монополію на насильство в містах. Райвідділки – це і великі склади зброї, і картотеки, і бази різні.
У Донецьку і Луганську менти одними з перших радо приймали групи спецназу ГРУ, роздавали зброю привезеному бидлу і самі ставали під прапор вигаданих республік. Ставали тому, що ментально були росіянами, а не українцями. Вони всі ще жили в совку, жили міфами про Бандеру, про "доблесний уголовний розіск", про Дзержинського, про "адін" народ.
У них не було запобіжного механізму, який змушував би їх опиратися окупантам. Бо вони не вважали їх окупантами. Вони вважали їх своїми, совками по крові та менталітету.
І коли я в Києві чую, як спецпризначенці кричать "Ложись, Бандера", коли я бачу, як купа поліцейських святкує День "Беркуту" або День радянського карного розшуку, я розумію, що ці люди ментально не на нашому боці. Це потенційні зрадники, які будуть відкривати ворота в Київ, які роздаватимуть зброю диверсантам і стрілятимуть нам у потилиці.
Я не довіряю таким людям. І я вважаю, що їм не місце в поліції. Вони не можуть мати право на насильство, вони не можуть легально носити зброю. Хай працюють десь в охоронних фірмах і приватних структурах, але точно не на державній службі і не на охороні українського громадського порядку.
Ми знову наступимо на ті самі граблі, але буде вже пізно.
Джерело: Антон Ходза / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
