Якого хріна за законом про дезінформацію хтось вирішуватиме, професійний я журналіст чи не дуже? 

Почитав порівняльну таблицю до породження похмурого генія Мінкульту – закону про дезінформацію.

Нові та свіжі ідеї, еге ж. Живемо за заповітами Черномирдіна – що не будуємо, виходить або КПРС, або автомат Калашникова.

Панове, що за дурниці ви верзете? Якісь з'їзди і регіональні поради професійних журналістів? Які справи про дисциплінарну відповідальність?

Якого, вибачте, хріна хтось вирішуватиме, який я там журналіст – професійний чи не дуже? Якого хріна, наприклад, мені з 10-річним стажем у професії та кар'єрою від студента – вечірнього редактора стрічки і до головного редактора інформаційного агентства йти кланятися до представників визначених вами ж організацій, щоб мене прийняли у ваш же комсомол і потім "пропісочували на місцевкомі" за заявою будь-якої особи, якій щось стало про мене відомо, згідно з вашим же законом?

Зараз, побіг, волосся назад. Якого немає вже. Якого хріна хтось визначатиме професіоналізм журналістів, які працюють під моїм керівництвом? Це взагалі-то я маю вирішувати, які вони професіонали. А не якась публіка з НДО, яка вдало добігла зі своїми нездоровими ідеями всіма покомандувати.

P.S. Прошу вважати, що я взяв участь у публічних обговореннях цього опусу 28-го числа.

P.P.S. Давно тут сидимо, тактику чудово розумію. Напхати в первинний проєкт неймовірної херні, щоб потім зробити кілька кроків назад і продати як компроміс. Так от – будь-яке посилення регулювання державою сфери медіа закінчиться великою бідою. Запам'ятайте цей твіт.

Джерело: Сергій Щербина / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора