Генріх Боровик: Від КДБ я отримував делікатні завдання
23 листопада 2016, 14.53
Інтерв'ю 2012 року. Частини I–III.
Частина I. Цитати з інтерв'ю:
- Я знаю, коли почалася моя популярність. Одного разу приятель показав кросворд у "Вечірці", де йшлося: "Молодий талановитий журналіст, який написав серію нарисів про війну в Індонезії", сім літер. Усе зійшлося!
- Мікоян сказав: "Слухай, Боровику, хочеш зі мною розмовляти – помовч!"
- Росія зрадила Кубу. Треба було робити все можливе, а не залишати її.
- Я узяв пляшку горілки з рук Гемінгвея і ударом долоні об дно вибив корок. Гемінгвей був у захваті і сказав: "Тепер я розумію, як росіяни запустили супутник у космос".
- "Пане Боровику, – звернувся до мене Олександр Керенський, – передайте у себе в Москві (у вас же є розумні люди!): ну не втікав я із Зимового палацу у жіночій сукні! Я поїхав на своїй машині. Вартові мені честь віддавали, більшовики честь віддавали... Не втікав я!"
- Після закінчення інтерв'ю Рейган розслабився і витягнув із кишені картки з імовірними запитаннями і відповідями, взяв одну, подивився на мене і сказав: "Шкода, що ви цього запитання не поставили, ух я б вам відповів!"
- Мені ніколи не хотілося повернутися додому. За кордоном ми залишалися радянськими людьми.
- Горбачов – величезний плюс для Радянського Союзу, але не використаний по-справжньому. Його загнобили.
- Загибель мого сина Артема – спланована катастрофа, у нього було багато сильних ворогів. Під час останнього інтерв'ю хтось надіслав Артему записку: "Якщо ви такий чесний, чому досі живі?" Він перехрестився, а через два дні ми отримали відповідь...