Нелегітимний президент РФ Володимир Путін поширює брехню про те, що російська економіка сильна і що воєнна машина РФ не постраждала від західних санкцій. Таку думку висловили міністри фінансів восьми країн – членів Європейського союзу у своїй колонці для газети The Guardian, опублікованій 24 липня.
"Це брехня, яку треба спростувати. Насправді є безліч ознак того, що російська військова економіка деградує. Санкції й інші заходи, спрямовані на послаблення російської економіки, ефективні, але можна зробити ще більше. Ми повинні й надалі посилювати тиск на режим Путіна й підтримувати Україну", – ідеться в повідомленні.
За словами міністрів, є ознаки "радянізації" економіки з багатьма рисами колишнього СРСР, включно з експропріацією приватних активів для фінансування державних видатків, "повною зневагою до соціального й економічного добробуту населення" й переорієнтацією економіки на війну в Україні.
"Якщо Путін і надалі йтиме цим шляхом, довгострокові збитки для російської економіки будуть значними", – ідеться в колонці.
Автори підкреслюють, що санкції Заходу насправді мають вплив: вони "змінили географію зовнішньої торгівлі Росії й обмежили її доступ до пріоритетних товарів для ведення бойових дій". Але "потрібні подальші кроки для стримування Росії й підтримки України", зазначили вони.
Міністри закликали до більш рішучих кроків із використання заморожених активів Росії, посилення санкцій "у стратегічно важливих секторах, таких як енергетика, фінанси і технології", а також посилення ефективності й запобігання ухиленням від цих обмежень.
Вони вважають, що треба посилити контроль за дотриманням верхньої межі ціни на російську сиру нафту, оскільки все ще триває торгівля нею понад верхню межу $60 за барель. Також, на їхню думку, важливо запровадити дзеркальні санкції проти Білорусі й посилити тиск на інших головних пособників обходу санкцій у Східній Азії та на Близькому Сході.
Авторами колонки є міністри фінансів і економіки Швеції (Елізабет Свантессон), Данії (Стефані Лозе), Естонії (Март Вирклаєв), Фінляндії (Рікка Пурра), Латвії (Арвілс Ашераденс), Литви (Гінтаре Скайсте), Нідерландів (Елко Гейнен) і Польщі (Анджей Доманський).
Контекст
- Санкції проти Росії ввели у відповідь на її агресію проти України ще 2014 року. Після повномасштабного вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року обмеження суттєво розширили.
- За інформацією глобальної бази даних щодо відстеження санкцій Castellum, із кінця лютого 2022 року проти РФ запровадили понад 18 тис. обмежень. Загалом із 2014 року, коли РФ окупувала Крим і частину території Донбасу, – понад 20,7 тис. Росія – найбільш підсанкційна країна у світі, вона випередила Іран, Сирію й Північну Корею.
- Останній на цей момент 14-й пакет санкцій проти Росії ЄС ухвалив 24 червня 2024 року. Санкції було спрямовано на російську енергетику, фінанси й торгівлю, а також на боротьбу з обходом обмежувальних заходів ЄС.