У МЗС Росії викликали заступника посла США 

Контекст

• Глава МЗС РФ Сергій Лавров 16 квітня говорив, що помічник президента РФ Володимира Путіна Юрій Ушаков після введення Сполученими Штатами нового пакета санкцій на зустрічі з послом США в Росії Джоном Салліваном порекомендував послу поїхати у свою столицю і "провести там докладні, серйозні консультації".
• Салліван, за інформацією Axios, відмовлявся їхати. Дипломат вважав, що "якщо Путін хоче, щоб він поїхав, йому доведеться його змусити", розповіли порталу джерела, ознайомлені з позицією посла.
• 20 квітня стало відомо, що Салліван виїде з РФ на кілька тижнів. За словами представника Держдепу, Салліван повернеться у США, щоб відвідати рідних і зустрітися з представниками адміністрації нового президента Джо Байдена. До Росії дипломат повернеться "найближчими тижнями", додали в Держдепі.
• Новий виток кризи в російсько-американських відносинах почався після інтерв'ю Байдена, опублікованого 17 березня, у якому він назвав Путіна вбивцею й заявив, що той заплатить за втручання в американські вибори. За даними американської розвідки, Росія проводила кампанію з дискредитації Байдена під час виборів 2020 року, її особисто санкціонував Путін.
• У день публікації інтерв'ю Байдена МЗС Росії викликало свого посла у США Анатолія Антонова для консультацій до Москви. У МЗС РФ пояснили, що консультації з послом потрібні для того, щоб проаналізувати, "що робити й куди рухатися" в контексті відносин між Росією і США. "Эхо Москвы" повідомило 20 квітня, що Антонов досі в Москві.
• 18 березня Путін відповів на слова Байдена. Він побажав американському колезі здоров'я і додав: "Хто як обзивається, той сам так називається". Путін також запропонував Байдену 19-го або 22 березня поговорити у "прямому ефірі" про двосторонні відносини Росії і США та про стратегічну стабільність.
• У телефонній розмові з Путіним 13 квітня Байден підкреслив "незмінну підтримку Сполученими Штатами суверенітету й територіальної цілісності України" і висловив занепокоєння нарощуванням військової присутності Росії на кордоні з Україною й в окупованому Криму. Також він "чітко дав зрозуміти, що Сполучені Штати будуть твердо відстоювати свої національні інтереси у відповідь на дії Росії, такі як вторгнення в кіберпростір і втручання у вибори", повідомили в Білому домі.
• Мінфін США 2 березня ввів санкції проти низки чиновників силових відомств Росії через отруєння й переслідування російського опозиціонера Олексія Навального. США також припинили надання допомоги РФ, за винятком гуманітарної, і виключили Росію зі списку країн, у які може бути дозволено продаж й експорт озброєнь.
• Із 18 березня міністерство торгівлі США ввело нові експортні обмеження проти Росії через застосування хімічної зброї проти Навального. США обмежили експорт в Росію товарів, пов'язаних із національною безпекою, щоб не допустити Росію "до американських технологій, які може бути використано для її зловмисної діяльності в галузі хімічної зброї". До 1 вересня обмеження не поширюватимуться на товари для цивільної авіації та космічну галузь.
• 15 квітня США ввели новий пакет санкцій проти Росії. Вони стосуються 32 осіб, причетних до втручання у вибори президента США 2020 року, і шести технологічних російських компаній, які надають кіберпідтримку російським спецслужбам, повідомили в Білому домі. Окрім того, міністерство фінансів США видало директиву, яка забороняє американським фінансовим інститутам безпосередньо купувати боргові зобов'язання, випущені Центробанком, Фондом національного добробуту РФ чи міністерством фінансів після 14 червня 2021 року.
• Також США вирішили вислати з країни 10 співробітників російського посольства у Вашингтоні. За даними Білого дому, серед них є представники російських спецслужб. Росія у відповідь опублікувала список американців, яким заборонили в'їзд на територію країни. Серед них – генпрокурор США Меррік Гарланд і директор ФБР Крістофер Рей.