Україна могла заморозити роботу консульств у РФ – це було б підвищення ставок

Політика

Посада дипломата, якого висилають із країни у відповідь на аналогічні дії іншої держави, не має значення. Про це виданню "ГОРДОН" заявив ексміністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, коментуючи висловлювання російського МЗС про несиметричність української відповіді на вислання консула Генерального консульства України в Санкт-Петербурзі Олександра Сосонюка.

"Взаємність у цьому разі означає, що одного дипломата змінять на іншого. Практика різноманітна. І якщо ти не хочеш підвищувати рівень напруги, то замість того, кого інша держава оголосила персоною нон ґрата, оголошуєш персоною нон ґрата одного дипломата цієї держави. На повний збіг посади, досвіду тощо не звертають уваги. Одного на одного. А хто цей один – інша справа. Про це не повідомляють публічно, але зазвичай дивляться, наскільки той, кого планують вислати у відповідь, діє відповідно до Віденської конвенції", – пояснив Грищенко.

Він зазначив, що, висилаючи російського дипломата, Україна не тільки дає відповідь, але й повідомляє Росії про неприпустимість агресивних дій.

"Ми не просто висилаємо дипломата, а заявляємо про неприпустимість агресивних дій РФ. Підвищувати ставки у відповідь є чим. Можна розглянути питання, для чого взагалі в Росії функціонують наші консульства. Ми могли б заморозити їхню діяльність. Це була б яскрава й дуже серйозна відповідь Росії. І, до речі, серйозна економія бюджетних коштів. Звичайно, рішення мають ухвалювати після всебічної оцінки їхній відповідності нашим нинішнім інтересам. Але, я вважаю, цей варіант потрібно щонайменше розглянути", – підкреслив співрозмовник.

На його думку, у Росії не сприймають дії українських консулів.

"Консульства створювали в ті часи, коли були широкі економічні, культурні, гуманітарні контакти. У нинішній ситуації взаємодію зведено до мінімуму. Твердження, що консульства допомагають нам захищати права українських громадян – це ілюзія. Щоб консули могли реально допомагати, треба щоб було нормальне сприйняття їхніх кроків, демаршів, заяв, дій. У цьому випадку цього всього немає", – резюмував Грищенко.

Контекст

20 квітня МЗС Росії опублікувало заяву, у якій назвало вислання радника російського посольства з Києва "черговим недружнім кроком української сторони". У відомстві підкреслили, що не можуть розглядати вислання російського дипломата з України "як симетричний захід і залишають за собою право на відповідні кроки щодо одного з дипломатів посольства України в Москві".
16 квітня в Санкт-Петербурзі затримали консула Генерального консульства України Олександра Сосонюка нібито під час одержання "закритої інформації з бази даних правоохоронних органів і ФСБ Росії", згодом його відпустили.
17 квітня у МЗС РФ викликали тимчасового повіреного у справах України Василя Покотила "у зв'язку з протиправною діяльністю консула Генерального консульства України в Санкт-Петербурзі". Йому оголосили про "небажаність перебування" консула на території Росії. Сосонюку рекомендували виїхати із РФ протягом 72 годин, починаючи із 19 квітня.
У Міністерстві закордонних справ України пообіцяли відповідь на затримання консула, інцидент у відомстві назвали грубою провокацією з боку Росії.
У МЗС заявляли, що російський дипломат має покинути Україну. Ноту про це направили 19 квітня.