Де Вевер заявив про "неймовірний тиск" навколо питання використання заморожених російських активів для України.
За словами бельгійського прем'єра, "крадіжки заморожених активів іншої країни, її суверенних фондів добробуту ніколи раніше не вчиняли". Він додав, що "це гроші Центрального банку Росії" й "навіть під час Другої світової війни грошей Німеччини не конфіскували", їх "заморозили".
Як підкреслив де Вевер, після завершення війни держава, яка її програла, "має сама відмовитися від усіх активів або їх частини".
"Але хто серйозно вірить, що Росія програє в Україні? Росія не програє. Це казка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вона програла, щоб у країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність", – сказав прем'єр Бельгії.
Де Вевер заявив, що "Москва дала зрозуміти", що в разі конфіскації її активів Бельгія і він особисто "відчуватимуть наслідки "вічно", а це "досить довгий строк".
"Хто вірить, що [нелегітимний російський президент Володимир] Путін спокійно погодиться на конфіскацію російських активів?" – поставив риторичне запитання бельгійський прем'єр.
Де Вевер зазначив, що Москва також могла б конфіскувати деякі західні активи, зокрема бельгійські в Росії. Він припустив, що Білорусь і Китай також можуть конфіскувати активи країн Заходу.
"Я запитав своїх європейських колег, чи готові вони розділити ризики, які бере на себе Бельгія. Тільки Німеччина сказала, що готова", – резюмував політик.
Контекст
10 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країні можуть надати фінансування із заморожених російських активів без їхньої прямої конфіскації.
23 жовтня глава Європейської ради Антоніу Кошта запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів ЄС підтвердять свою підтримку Києву і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат у розмірі до €5,6 млрд, якщо вони не погодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.
13 листопада Зеленський закликав європейських союзників подолати розбіжності щодо використання заморожених російських активів, оскільки нове фінансування є критично важливим, щоб виснажена війною економіка країни змогла продовжувати боротьбу з Москвою.
15 листопада Валері Урбен, директорка бельгійського депозитарію Euroclear, який керує замороженими російськими активами, заявила, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.
У Євросоюзі зростає невдоволення позицією Бельгії. Країни ЄС звинувачують уряд країни в недостатньому розкритті інформації про використання податків із цих заморожених активів. Також у Євросоюзі підозрюють, що Бельгія може привласнювати доходи від активів РФ, заморожених в Euroclear, написало Politico.
2 грудня цей самий ЗМІ повідомив, що ЄС знайшов можливість використати російські мільярди на потреби України без ризику для Бельгії.