"Нас не почули". Бельгія відкинула нову схему Єврокомісії щодо росактивів

Світ

Нова, ще не оприлюднена пропозиція Європейської комісії щодо передання Україні заморожених російських активів є для Бельгії абсолютно неприйнятною, заявив міністр закордонних справ країни Максим Прево журналістам 3 грудня перед початком міністерської зустрічі НАТО. Про це пише "Європейська правда".

Імовірно, Єврокомісія презентує ініціативу так званого репараційного кредиту – механізму, який передбачає часткове використання заморожених активів країни-агресора Росії на користь України. Бельгія розкритикувала цю ідею ще до її офіційного оголошення.

За словами Прево, бельгійський уряд вважає саму концепцію репараційного кредиту невдалою й надто ризикованою. Він зазначив, що Бельгія підтримує потребу фінансової допомоги Україні, однак переконана, що є інші, безпечніші способи це зробити. Зокрема, країна наполягає на альтернативі у вигляді запозичень ЄС на ринку.

Міністр також висловив невдоволення тим, що позицію Бельгії ігнорують у європейських інституціях. Наприкінці листопада прем'єр-міністр Барт де Вевер передав свої застереження в листі до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, однак, за словами Прево, цих аргументів не врахували належно в підготовленому документі.

"У нас є прикре відчуття, що нас не почули. Наші занепокоєння знецінюють", – зазначив міністр.

Крім того, бельгійська влада побоюється, що в разі схвалення цієї схеми всі юридичні й фінансові ризики ляжуть саме на Бельгію, де зосереджена більшість заморожених російських активів. Країна вимагає повного покриття ймовірних наслідків і заявляє, що не готова відповідати за них самостійно.

Контекст

10 вересня президентка Єврокомісія Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країні можуть надати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації.
23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
24 жовтня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення щодо "репараційного кредиту" Україні коштом заморожених російських активів потрібно ухвалити до Різдва.
7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не узгодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.
8 листопада прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає використання заморожених активів для оборони України.
13 листопада Зеленський закликав європейських союзників подолати розбіжності щодо використання заморожених російських активів, оскільки нове фінансування є критично важливим, щоб виснажена війною економіка країни змогла продовжувати боротьбу з Москвою.
15 листопада Валері Урбен, директорка бельгійського депозитарію Euroclear, який управляє замороженими російськими активами, заявила, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.
У Євросоюзі зростає невдоволення позицією Бельгії. Країни ЄС звинувачують уряд де Вевера в недостатньому розкритті інформації про використання податків із цих заморожених активів. Також у Євросоюзі підозрюють, що Бельгія може привласнювати доходи від активів РФ, заморожених у Euroclear, пише Politico.