"Біла гвардія" – це буквально про те, що "Київ – російське місто". Просто інстинкт самозбереження
Здається дивним, що на п'ятому році війни, метою якої є етноцид українського народу, треба писати очевидні речі. Але якщо треба – то треба.
Демонтаж пам'ятника Булгакову у Києві потрібен не стільки тому, що сам Булгаков якийсь поганий. Скільки просто з інстинкту самозбереження. Адже вся російська політика останніх років показала: чим більше у вашому місті російської культурної присутності (у будь-якому вигляді), тим більша ймовірність, що ваше місто "захищатимуть", тобто рівнятимуть із землею КАБ та "Сонцепьоками". І навпаки – чим менше російських топонімів, російських пам'ятників, російської мови та взагалі якихось сентиментів до Росії, тим менша загроза, що прийдуть "захищати".
Я роками досліджую російську пропаганду, і одна з тез, яку вона весь час повторює, полягає в тому, що західні області України Росії не потрібні, бо там надто чуже, надто вороже Росії населення і замало російської культурної присутності.
Для прикладу наведу фрагмент інтерв'ю депутата Держдуми РФ від "Єдиної Росії" Олександра Бородая, який у 2014 році приїхав на Донбас разом із Гіркіним створювати "ДНР". Він якраз чітко формулює цю думку.
Бородай фактично визнає: що менше у регіоні російського і більше українського, то менше цей регіон цікавий Росії. Самі ж імперські шовіністи перестають розглядати як "їжу" ті області, де зникає російська мова, де немає вулиць Мєндєлєєва та пам'ятників Пушкіну. Тому сам Менделєєв може бути скільки завгодно гарною людиною і видатним ученим, і він, звісно, перед Україною ні в чому не винен, але його присутність у топоніміці несе приховану загрозу. Тут нічого особистого – просто інстинкт самозбереження.
Депутат Бородай, сам того не бажаючи, фактично надає інструкцію до дії – прибирай будь-яке нагадування про Росію, будь-який зв'язок із Росією. Будь, як Львів, – і тоді російський шовініст з погордою викреслить тебе з контурних карт своєї уявної імперії. Сам російський режим вустами свого депутата визнає, що русофобія є ефективним засобом проти російської експансії. І змушує стати русофобами мимоволі навіть тих, хто прочитав всього Булгакова цілком. Бо альтернатива цьому – Бахмут, Вовчанськ, Мар'їнка, Вугледар...
"Мы обнаружили, что там живут такие же русские люди, как и мы, и мы пришли на помощь этим людям", – казав Путін про Донбас в інтерв'ю Такеру Карлсону. Багато років значна частина жителів Донбасу робила все, щоб справді переконати Росію, що вони – "такие же русские люди". Для Донбасу це закінчилося геноцидом, який подекуди виглядає страшніше за Голокост. Цілі міста, цілі райони стерті тепер з лиця землі цілком – не залишилося ні людей, ні будинків, ні могил. З особливою жорстокістю Росія наразі знищує саме ті регіони, які вважає російськими і де російського було найбільше. Горе тому місту, яке у Москві назвуть "російським". Запитайте у жителів Херсона. Я б іще порадив запитати у жителів Бахмута, та там вже нема в кого запитати…
Проблема Булгакова не в тому, що він зневажливо писав про українську мову, а в тому, що його творчість стала основою того міфу, який тепер став обґрунтуванням для терористичних ударів по Києву. "Біла гвардія" – це буквально про те, що "Київ – російське місто". Отже, у розумінні російських імперців, Росія має право його карати за уявне відступництво.
У якійсь іншій паралельній реальності, де сусідом України була би не агресивна нацистська помийка, а нормальна цивілізована держава, життя в Україні виглядало б зовсім інакше, і там не було б потреби демонтувати пам'ятник Булгакову. Але ми живемо в реальності, де Росія сама використовує свою мову і свою культуру як зброю, як привід для масових вбивств та окупації, і буквально сама змушує сусідів відмовлятися від них і розривати усі зв'язки. Ставати максимально несхожими, щоб не дай боже не побачили тут "братів", яких треба терміново "рятувати", як Маріуполь у 2022-му.
Нічого особистого – просто інстинкт самозбереження.
Джерело: Денис Казанський / Facebook