"Поспішне просування запропонованої схеми репараційного кредитування як супутніх збитків означало б те, що ми як ЄС фактично перешкоджаємо досягненню остаточної мирної угоди", – ідеться в листі. Де Вевер також заявив, що Бельгія не бачила "жодних запропонованих комісією юридичних формулювань".
Підтримка цього плану з боку Бельгії має вирішальне значення, оскільки активи, про які йдеться, – у розпорядженні бельгійської фінансової установи Euroclear, зазначає агентство.
Хоча більшість країн підтримує кредит, де Вевер у цьому не впевнений. "У дуже ймовірному випадку, якщо Росія в підсумку офіційно не виявиться стороною, яка програла, вона, як засвідчила історія в інших випадках, законно вимагатиме повернення своїх суверенних активів", – цитує бельгійського прем'єра Politico.
За його словами, цей кредит спричинить хаос на фінансових ринках ЄС і змусить платників податків ЄС виплачувати всю суму, якщо активи повернуть Росії. Замість використання російських резервів, де Вевер запропонував Європейській комісії випустити спільний борг на суму €45 млрд для покриття фінансових потреб України 2026 року. Ця ідея є непопулярною серед більшості урядів ЄС, оскільки вона передбачає використання коштів платників податків.
Лідери ЄС намагалися на саміті минулого місяця узгодити план використання €140 млрд із заморожених російських суверенних активів у Європі як кредиту для Києва, але не змогли заручитися підтримкою Бельгії. Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, сподівається врахувати занепокоєння Бельгії у проєкті правової пропозиції, яку вона презентує цього тижня, щодо використання заморожених суверенних активів для підтримки Києва 2026-го і 2027 року, заявили представники ЄС.
Контекст
10 вересня фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країні можуть надати фінансування із заморожених російських активів без їхньої прямої конфіскації.
23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
24 жовтня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення щодо "репараційного кредиту" Україні коштом заморожених російських активів потрібно ухвалити до Різдва.
7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не узгодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.
8 листопада прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає використання заморожених активів для оборони України.
13 листопада Зеленський закликав європейських союзників подолати розбіжності щодо використання заморожених російських активів, оскільки нове фінансування є критично важливим, щоб виснажена війною економіка країни змогла продовжувати боротьбу з Москвою.
15 листопада директорка бельгійського депозитарію Euroclear Валері Урбен, який управляє замороженими російськими активами, заявила, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.
У Євросоюзі зростає невдоволення позицією Бельгії. Країни ЄС звинувачують уряд де Вевера в недостатньому розкритті інформації про використання податків із цих заморожених активів. Також у Євросоюзі підозрюють, що Бельгія може привласнювати доходи від активів РФ, заморожених у Euroclear, пише Politico.