Політика

Єврокомісія розкрила план "репараційної позики" Україні на €165 млрд. Чому Бельгія проти

3 грудня 2025, 16.22 Этот материал также можно прочитать на русском

ЄК: €115 млрд із позики заплановані на оборону України, €50 млрд – на потреби Києва, а €45 млрд – на погашення кредитів. Фото: ЕРА

Європейська комісія (ЄК) запропонувала "репараційну позику" для України на суму €165 млрд, сформовану коштом заморожених російських державних активів. Про це 3 грудня повідомило видання Politico з посиланням на документи, які дістало у своє розпорядження. План викликав спротив Бельгії, яка вважає, що її позиції не врахували.

За інформацією ЗМІ, позика є центральним елементом ширшого фінансового пакету на суму до €210 млрд, який має забезпечити стабільність українських державних фінансів протягом найближчих років.

За умовами пропозиції, Україна повертатиме ці кошти лише в разі, якщо Росія припинить війну й виплатить репарації – що оцінюють як малоймовірний сценарій, ідеться у статті.

Як повідомляє Politico, репараційну позику €165 млрд формуватимуть коштом заморожених російських державних активів: €25 млрд – на рахунках у приватних банках ЄС, а решта – у бельгійському депозитарії Euroclear.

У межах цієї суми €115 млрд спрямують на фінансування оборонної промисловості України, €50 млрд – на покриття бюджетних потреб Києва, а €45 млрд піде на погашення кредиту G7, отриманого 2024 року, зазначило видання.

Проте головною перешкодою для ухвалення плану залишається позиція бельгійського уряду, зазначає видання. Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив, що документ "не задовольняє" занепокоєнь Брюсселя і створює "гнітюче відчуття, що позиції країни не почули".

Politico пише, що уряд побоюється ймовірних російських заходів у відповідь як проти держави, так і проти депозитарію Euroclear, і вимагає гарантій від інших країн ЄС.

Контекст

10 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. У ЗМІ пояснювали, що пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країні можуть надати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації.
У жовтні прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не узгодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.
15 листопада Валері Урбен, директорка бельгійського депозитарію Euroclear, який управляє замороженими російськими активами, заявила, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.
28 листопада Politico повідомило, що ЄС критикує уряд де Вевера за недостатнє розкриття інформації про використання податків із заморожених російських активів, а також висловлює побоювання, що Бельгія може привласнювати доходи від активів РФ.