Водночас він закликав "прискорити й підтримати дії США, щоб вони якомога швидше сіли за стіл переговорів із [нелегітимним президентом РФ] Володимиром Путіним і поклали край цій війні".
"Тому що я вважаю, що якщо ми будемо передавати в Україну ще десятки чи сотні мільярдів тільки для того, щоб придбати їм зброю і військове спорядження, ми лише продовжимо конфлікт, який має руйнівні наслідки для України", – сказав він.
На думку Пеллегріні, такі великі кошти мають витрачати хіба що на повоєнну відбудову України, зокрема енергетичну. Він наголосив, що це буде краще й ефективніше для українців, "ніж продовжувати воєнні дії за допомогою таких величезних вливань".
"Адже сьогодні всім очевидно, що Україна, з огляду на величезну армію і завзятість російської армії, просто не здатна виграти цю війну і витіснити її зі своєї території", – заявив словацький президент.
21 листопада держсекретар міністерства оборони Словаччини Ігор Меліхер говорив, що для Словаччини було б краще, якби Україна була в межах кордонів, які вона мала до 2014 року, але повністю під російським впливом.
Контекст
10 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. У ЗМІ пояснювали, що пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країні можуть надати фінансування із заморожених російських активів без їхньої прямої конфіскації.
У жовтні прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не погодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.
8 листопада прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає використання заморожених активів для оборони України.
15 листопада Валері Урбен, директорка бельгійського депозитарію Euroclear, який керує замороженими російськими активами, заявила, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.
3 грудня у Брюсселі Єврокомісія знову обговорила запропоновану "репараційну позику" для України на €165 млрд, сформовану коштом заморожених російських державних активів. Ця ініціатива вже викликала спротив Бельгії, яка вважає, що її позиції знову не врахували.