0 Київ
Очевидно, Дональд Трамп втратив верхній завиток хрящика вушної раковини і частину її човноподібної ямки. Але це зовсім не означає того, що Трампу час продумувати меню інавгураційного балу.
Купірування правого вуха могло б автоматично зробити Трампа президентом, якби відбулося в жовтні, бажано у 20-х числах. Ось тоді рибка була б у сітці. Хвилі народного гніву, співчуття, драматизму неодмінно звели б Дональда на президентський престол США. Але постріл пролунав надто рано.
У цьому випадку карнаухість ще не є міцною гарантією перемоги.
Річ у тім, що будь-який драматизм має властивість остигати. Його розмиває іронією, його роз'їдають глузування, він набридає.
Середня "тривалість життя" драматичного чинника – два тижні. Якщо драма по-справжньому естетична й ефектна, то три. Потім усе різко йде за низхідною.
Постріл академіста-одинака, серед іншого, виявив і ступінь ненависті до Трампа "освіченої Америки".
Тож немає жодної гарантії того, що найближчим часом не виникне культ Томаса Метью Крукса, як героя, який пожертвував життям в ім'я порятунку Штатів від "небезпечного і непередбачуваного маразматика".
Культ може бути як стихійним, так і майстерно створеним. Біографія Томаса взагалі без плям і виразок (розумник, математик, лауреат наукових премій та інше). Персона Крукса цілком сприяє тому, щоб перекваліфікувати "мерзенного вбивцю" на "національного героя".
Джерело: НЕВЗОРОВ / Telegram
