Поки я був в Офісі президента, порошкові сцикуни боялися заносити мене у "Миротворець". У цьому вся їхня сутність

"Миротворець" – сайт, яким я сам колись активно користувався в зоні АТО/ООС, року з 2019-го почав поступово перетворюватися на смітник.

Коли ресурсом опікувався Антон Геращенко, це справді була представницька база поганих людей, яка давала змогу оперативно впізнавати поганців під час перевірки на блокпостах, наприклад. І не тільки.

З 2019 року, я так розумію, ресурс перейшов у відання якогось Турчинова.

І як усе, що роблять порошкові, почав перетворюватися на лайно. Яке нам торгують під виглядом шоколаду.

У занесенні мене до "Миротворця" сутність порошкових виявилася у всій своїй повноті:

• по-перше, використовувати державного значення речі у внутрішньополітичних розбірках;
• по-друге, їхня вже легендарна сцикливість, бо, поки я був в офісі, їхня могутня ручка натискати відповідні клавіші боялася.

Ваша проблема досі та ж сама, убогі. Ви тупі, жадібні та дрібні, шкодливі сцикуни. І думки у вас короткі-короткі, як у Буратіно. І життя вас незабаром у цьому переконає.

Джерело: Алексей Арестович / Facebook