+19 Київ
Після рани завжди залишається шрам на згадку. В Україні це розбомблені будинки та загиблі, за яких необхідно помститися. В окупантів теж будуть свої шрами. Знаю, бо їх забезпечимо ми.
Україна – точно частина вільного світу. Будьте певні, ця війна не буде забута ніколи. Віроломно розпочата м'ясорубка "братського" народу, який стільки років боявся виступити під власним прапором. А коли наважився – програв нашій армії і почав розлючено атакувати мирних українців.
Деякі шрами не буває соромно показати. Це також про нас. Вони нагадуватимуть про звитягу під тризубом, про безсонні ночі та нескінченну лють, яку ми відчуваємо до загарбників.
А в Росії будуть інші шрами. Ганебне тавро рашизму, яке їй забезпечила війна. Порізи, нанесені жителями українських міст та сіл, що кидали "коктейлі Молотова" з вікон. Глибокі рани – привіт від тероборони. І відрубані шматки м'яса, які забезпечують ЗСУ.
За наші рани нам віддячить новий світ, збудований без участі агресора. Наші плани, наші думки, наші цінності – усе показує готовність України увірватися до нової реальності. Росія ж лишиться зализувати рани в себе. Із ганьбою та в канаві під парканом, як і належить переможеному злочинцю. І всі мріятимуть, аби рани Росії виявилися смертельними. Швидше за все, так і буде.
Коли йде війна, шрами лишаються з обох сторін. Але пишатися цим наш ворог точно не матиме жодного права.
Джерело: Олексій Гончаренко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
