-2 Київ
Сьогодні 12 років із моменту, коли офіційно почалося російське вторгнення.
12 років війни.
Моїй доньці 12 років, війна триває все її життя. Коли ми вивчаємо мапу, вона змалку знає, що ось це все – наша країна, але її частину захопив ворог.
Кілька моїх кримських товаришів і знайомих залишили свій дім і вже 12 років на війні.
Улітку на війну добровольцем пішов мій друг, який мав прекрасне майбутнє у Криму.
Чимало з тих лютневих днів у Криму, особливо в Севастополі, поки не проявилося й не дістало справедливої оцінки. На все свій час.
Крим дав мені кілька уроків.
Наприклад, ти нічого не знаєш про людину, якщо не бачив її у стані невизначеності. Не коли вже все очевидно погано і немає вибору, треба битися, а коли все незрозуміло, немає зовнішніх орієнтирів, лише внутрішні.
Виявилося, що в біді можна спертися на тих, кого вважав опонентами й навіть ворогами. А "друзі" можуть неприємно здивувати. Тому намагаюся бути менш категоричним, допоки не відбулося випробування невизначеністю.
І ще. Просто прийти додому – це велике щастя, яке ми не завжди цінуємо. І краще навчитися цінувати, доки дім є.
Без повернення Криму війна по-справжньому не закінчиться.
Джерело: Алексей Копытько / Facebook
