+6 Київ
Уже всі написали. А я не написав. Але напишу. Тому що нам збоку важко оцінити. Хоча де-факто йдеться про найпотужніший станом на зараз маркер України по периметру Тихого океану.
Українського борця Аонішікі (Данило Явгусишин) після серії успішних виступів підвищили до другого за значущістю рангу в сумо – одзекі. Таке рішення сьогодні ухвалила Японська асоціація сумо.
Зробив він це за 14 турнірів – найшвидше з моменту введення 1958 року системи із шести гранд-турнірів на рік. І лишень за п'ять турнірів у вищій лізі. Результат – космічний. Окрім того, він став всього четвертим одзекі з Європи за всю історію.
Щоб досягти найвищого рангу, потрібно здобути дві перемоги на гранд-турнірах поспіль у ранзі одзекі або в інший спосіб продемонструвати порівнянне домінування. Жодного європейського йокодзуни досі офіційно не було (Іван Боришко (Тайхо Кокі) – наполовину японець і сформувався в Японії).
Загадувати на майбутнє некоректно, просто хочеться побажати успіхів. Тому що це справді велике особисте людське досягнення.
Окрім цього.
Новину про підвищення Аонішікі до одзекі я прочитав на... новозеландському сайті. Чомусь першим трапився. Стаття була винятково про сумо, але під неї тематично підтягнулися матеріали про Україну й війну.
Так от, треба сказати, що давненько не було публікацій про нашу ситуацію. Зараз купа людей щось освіжить.
Тому що в медіа різних країн наголошують на моменті: Данило Явгусишин – це біженець від війни, котрий був змушений покинути Україну в 17 років і потрапив у Японію завдяки знайомству на одному з турнірів з однолітком, сім'я якого підтримала українця. А тепер такий фантастичний злет.
Ще із цікавого. Прем'єр-міністерка Японії Санае Такаїті – перша жінка на цій посаді, яка до того ж стоїть на міцній консервативній платформі, – не стала особисто вручати Аонішікі кубок прем'єр-міністра. Бо появу жінки на досі традиційно забороняють. Оскільки сумо, як уже всі тисячі разів зазначили, це не просто спорт, а частина традиції з релігійним підтекстом.
І взагалі, вважають непристойним, щоб сторонні тинялися ареною для поєдинків.
Проте є один персонаж, який одного разу не посоромився й виліз для вручення трофея.
Джерело: Алексей Копытько / Facebook
