+5 Київ
Для тих, хто втратив нитку в усьому цьому вирі подій, ШОС, імперських парадів тощо.
Мережею вже певний час блукають підрахунки європейських аналітиків. За серпень 2025 року росіяни захопили 435 км² української території. З 24 лютого 2022 року – 72 630 км², що становить 12,03% території України. Загалом ворог тимчасово контролює 19,2% української землі, плюс акваторії Азовського й частини Чорного моря.
Це величезна шкода і трагедія для України, але це також ціна відставання Росії від світових лідерів, яке наростає. Москва відкинута на роки. І відставання пришвидшується. А завдання не вирішене.
Тенденція така, що ворог може заволодіти ще якимись територіями. Але головний висновок, який бачать усі світові аналітики й усі особи, які ухвалюють рішення:
- українська армія зберігає боєздатність, а в окремих компонентах збільшує можливості;
- військові досягнення росіян непорівнянні із загальними втратами й недостатні для конвертування в політичні результати.
Оскільки сторони мають сили й засоби для продовження бойових дій у межах запущеного навесні циклу, немає матеріальної основи для перемир'я.
Звідси змінення риторики західних лідерів. Ще на початку серпня вони хором пророкували швидке припинення вогню, покладаючи надії на політико-дипломатичні жести, а зараз заявляють, що війна може тривати "ще довго".
Якщо переломити ситуацію на фронті у Кремля не виходить, неминуче мають максимізуватися акції з дестабілізації тилу. Через політичне накачування й поділ суспільства. Також із високою ймовірністю можна очікувати наростання ударів по енергетиці.
Щоб до кінця жовтня розшарпати українське суспільство. Тоді буде легше нав'язувати свої вимоги. Слабке місце цього плану: українці вже багато разів зривали схожі плани.
Так буде й цього разу.
Об'єктивний ризик для нашої країни – політичний процес, який почався. Рясні вкиди соціології, повернення де-факто політичної реклами тощо. Усе це зміщує акценти з прикладної роботи на користь оборони сьогодні на пошук гіпотетичного місця в майбутніх розкладах. Тут не можна перейти найтоншу грань.
Тим, кого захитують російські хвилі, раджу шукати опору у фактах. Так легше зрозуміти, що росіяни брешуть, а світ їх часто зі своїх міркувань не спростовує.
Наприклад, росіяни кажуть, що на полях саміту ШОС Росія та Індія нібито обговорювали розширення співробітництва щодо постачання додаткових комплексів С-400. Слова красиві.
Факт у тому, що Москва зірвала укладений 2018 року контракт. До 2024 року Росія мала доправити в Індію п'ять дивізіонів С-400. Доправила три.
Місяць тому за підсумками зустрічі міністрів оборони означили, що четвертий дивізіон, можливо, доправлять до кінця 2026 року, а п'ятий – до кінця 2027 року. Де-факто контракт відкладено на три роки. Перспективи туманні.
Тиск із боку Трампа підштовхує до бравурних заяв та імітації "зближення", але залізо – річ уперта. Про жодне "розширення" навіть теоретично не може йтися. Ба більше – два дні тому ГУР виніс чергову РЛС до С-400 у Криму. Такими темпами росіяни не те, що індійського контракту не виконають – їм захистити себе не буде чим, у них усі НПЗ погорять.
І так приблизно в усьому.
Тож просто дивіться китайський парад як ефектне видовище. А потім повертайтеся до якихось продуктивних чи заспокійливих занять. Стресу ще буде вдосталь.
Джерело: Алексей Копытько / Facebook
