Це сигнал, що росіяни можуть забути про односторонні обстріли

Події останніх днів демонструють: росіяни намагаються розмити межу між фронтом і тилом. Це (поки й на щастя) не дуже відчувають у столиці, але тиск на регіони зріс. Уже є локальні проблеми з електрикою, періодично з водою.

Удари по містах, особливо вдень (як по Харкову), спроби покласти енергетику є зворотною стороною констатації: у вересні темп просування ворога знизився майже вдвічі, повільніше 2025 року росіяни повзли лише в лютому – квітні. Тоді, як ми пам'ятаємо, закінчився воєнний цикл, окупанти здійснювали перегрупування сил.

Проводити прямі паралелі я б тут не став, хоча розпочатий у травні "літньо-осінній" наступ уже точно перевалив за екватор.

З огляду на те що російське командування ганяє по фронту підрозділи, щоб підвищити тиск на окремих ділянках, це маркер, що з резервами в них не дуже.

У зв'язку із цим додамо фактів до основних тенденцій.

1. У ніч проти 30 вересня дрони ССО вразили у Криму РЛС до ЗРК С-400 "Тріумф". Це великий успіх. Без засобів виявлення ефективність комплексу різко падає. Що означає – сюрпризи у Криму й на Кубані триватимуть.

2. 21–27 вересня у РФ на федеральній території "Сіріус" (Сочі/Адлер) відбувся щорічний форум "Мікроелектроніка". Головна галузева подія РФ. Виступав прем'єр Мішустін. Розповів, що особисто вождь доручив розширити й поглибити, тому інвестують трильярди трильйонів у виробництво російської мікроелектроніки, щоб усе імпортозамістити. Учасники обговорили величезну кількість планів, хоча обличчя не в усіх були веселими. Може, передчували щось.

І справді. У ніч проти 29 вересня ракети "Нептун" (ВМСУ) уразили одного з учасників форуму – завод "Электродеталь" у місті Карачів Брянської області. Цей завод, зокрема, виготовляє електричні з'єднувачі для потреб ОПК й армії. Це важлива ланка, без якої той самий РЛС до С-400 не зробиш.

Жодних перспектив у цього підприємства у Брянській області немає. Його треба переносити за Урал. Що спричинить ланцюжок соціальних наслідків, витрат і таке інше.

3. 28 вересня в Бєлгороді настав локальний блекаут. Це сигнал, що росіяни можуть забути про односторонні обстріли. Цього року вже все по-іншому.

4. Уранці 1 жовтня щось трапилося на Ярославському НПЗ. Це найбільший завод у центральній Росії. Там із невідомої причини виникла пожежа, яку загасили за три з половиною години. Атаку дронами російська влада заперечує. І тут от що цікаво.

Якщо подивитися на маршрут російської нафти й нафтопродуктів із Поволжя й Західного Сибіру до порту Приморськ на Балтиці, то добре видно, що Ярославль – це найважливіший вузол.

Цю ниточку (умовно, Башкортостан – Балтика) уже діставали на чотирьох ділянках: у порту Приморськ, на заводі "Киришинефтеоргсинтез", на заводі "Газпром-нефтехим Салават" (двічі), на НПС "Тіньговатово" (Чувашія).

Дістати Ярославль складно, потрібно прориватися через околиці Москви. Але тут щось сталося. Хочеться вірити, що це самі росіяни підпалили свій НПЗ, щоб швидше все закінчилося.

Вишенька. Цей маршрут почали діставати не лише на суші. Французи 27 вересня затримали танкер із російською нафтою, який ішов із Приморська до Індії під фальшивим прапором Беніну. Публічно не відкидають, що судно могло бути майданчиком для запуску дронів, які потім порушили авіасполучення в Данії. Несподівано виявилося, що можна затримувати танкери.

Учора ж невідомі дрони вразили НПС "Суходольна" (Ростовська область). У ЗМІ багато хто описав її як станцію на маршруті "Куйбишев – Лисичанськ" (що формально правда). Але тут важливе інше.

За останні кілька тижнів дрони СБУ, а потім і СБС кілька разів дотягувалися до НПС нафтопроводу "Куйбишев – Тихорецьк", щоб перекусити трубу, яка постачає на південні НПЗ і в порти Чорного моря 40 млн тонн нафти. Модернізацію цієї труби завершили 2022 року.

Але є ще одна труба "Куйбишев – Тихорецьк" (через НПС "Суходольна" і "Родіонівська") з нафтою іншої якості, яка також іде для перероблення на НПЗ півдня й у порт Новоросійська. 2023 року уряд РФ поставив завдання наростити потужність цього маршруту до 15 млн тонн на рік. Отже, добрі дрони торкнулися ще одного краника.

Підсумок. Два головні маршрути російської нафти – на Балтику й у бік Чорного моря – під серйозним тиском.

Враховуючи вкидання, що Вашингтон "дозволив" бити вглиб РФ і ще забезпечить для цього розвідувальні дані, легше Кремлю не буде.

5. Якщо вірити буржуазній пресі, приблизно 38% потужностей російського нафтоперероблення зараз перебуває в тій чи іншій формі простою.

Головна причина – "запровадження санкцій" різними структурами сил оборони України.

У нас уже миготіли посилання на публікації в британському таблоїді The Sun, де активність СБУ, ССО й інших хороших людей розцінюють як такий собі гейм-чейнджер.

Один із маркерів: Російський паливний союз, який є представником інтересів незалежних АЗС (60% російського ринку), 30 вересня надіслав віцепрем'єру РФ Олександру Новаку звернення з криками про допомогу. Бо поточна ситуація й тенденції – загрозливі. Одна із пропозицій: на тлі заборони експорту бензину заборонити ще й експорт дизеля. Про заходи, які російська влада вживає для забезпечення імпорту палива, вже багато хто написав.

Росіяни точно не сидітимуть, склавши руки, у них поки є ресурси. Але вектор цілком очевидний. Росія може створити Україні більше проблем у тилу, але дзеркально дістане в найболючішу точку. Україна потерпатиме, але не впаде, а Росії доведеться довше вибиратися.

Тоді сенс?

Жовтень буде цікавим із погляду динаміки суспільних настроїв у РФ. Дорогі росіяни побігають кілька місяців із каністрами. Дивишся, хтось і втомиться.

Джерело: Алексей Копытько / Facebook