-1 Київ
Минув один рік і 231 день війни. Якщо послухати російських пропагандистів, то російські війська четвертий день успішно наступають біля Авдіївки й "усе йде за планом". Якщо ж подивитися на сьогоднішні карти ISW, то вони майже нічим не відрізняються від учорашніх.
ISW у своїх коментарях до карт пише, що російська спроба оточити українське угруповання в Авдіївці фактично провалилася. І водночас інститут посилається на російських же міліблогерів, які кажуть, що російська військова цензура забороняє їм писати правду про події під Авдіївкою.
Але путінські полководці обіцяли нам ще й узяття Куп'янська та Лимана. А про цей "наступ" навіть уже й сказати нічого, окрім того, що він "триває". Питання лише в тому – куди? Куди йде цей міфічний наступ, якщо на картах його немає?
Поміркуйте самі: якщо двовимірна карта не показує жодного наступу, а генерали кажуть, що він, однак, триває, отже, він триває в іншому вимірі, який на цій карті відобразити неможливо. Отже, він іде або вниз, або – вгору. Тобто тушку в могилу, а душу – на небеса… Так, чи що? Ні, ну а як? Я іншого пояснення не знаходжу.
Заради справедливості треба сказати, що й українцям похвалитися немає чим. Їхній наступ на півдні теж не можна назвати дуже стрімким. М'яко кажучи. Дуже м'яко кажучи. Ось і сьогодні карти ISW не фіксують жодного просування ЗСУ ні на мелітопольському, ні на бердянському напрямку.
Але є й гарні новини. Командування Сухопутних військ України офіційно повідомило, що вперше з початку війни ЗСУ почали вистрілювати більше артилерійських снарядів на день, ніж армія Росії.
Військові заявляють, що такий результат зафіксовано вперше від початку повномасштабного вторгнення. У першій декаді жовтня 2023 року російська артилерія випускала всього по 7 тис. снарядів на день, тоді як ЗСУ – 9 тис. (Для порівняння: протягом 2022 року росіяни випускали від 63 тис. до 20 тис. снарядів на день, тоді як українська артилерія могла дозволити собі лише від 4 тис. до 7 тис. пострілів).
З огляду на наведені графіки, кількість пострілів ЗСУ повільно, але неухильно зростала з початку другого кварталу 2023 року і за цей час зросла із 4 тис. пострілів на добу до 9 тис.
Так чи інакше, але така перевага української артилерії в поєднанні з більшою її точністю, потужністю й дальністю означає, що Україна тепер може собі дозволити не дуже поспішати з наступом: артилерійські дуелі будуть повільно, але впевнено виснажувати противника. І рано чи пізно кількість перейде в якість і російська оборона обвалиться.
Залишається лише сподіватися, що західна підтримка України не ослабне, незважаючи на ситуацію в Ізраїлі й секторі Гази. У будь-якому разі всі західні лідери вже висловилися, що війна на Близькому Сході ніяк не вплине на постачання зброї Україні.
А тим часом ізраїльська армія повністю звільнила від хамасівських бойовиків усю територію навколо сектора Гази і приготувалася розпочати наземну операцію з повного знищення ХАМАС. Пауза передбачувано виникла через те, що було ухвалено рішення дати додатковий час для евакуації мирного населення з північної частини Гази, де й відбуватиметься операція.
Зрозуміло, зараз дедалі сильніше лунають голоси із засудженням планів Ізраїлю щодо наземної операції. Це було цілком очікувано. Завжди, скільки я себе пам'ятаю, у таких випадках ліберальній світовій спільноті чомусь палестинських дітей більше шкода, ніж ізраїльських.
Але я, відверто кажучи, не дуже розумію, чому ця спільнота апелює до Ізраїлю, а не до ХАМАС? Логічніше було б вимагати від ХАМАС звільнити, наприклад, захоплених заручників і видати злочинців, які вчинили різанину в ізраїльських кібуцах, і тоді жодної наземної операції не буде. Теоретично, хамасівцям же своїх палестинських мирних жителів має бути більше шкода, ніж ізраїльтянам. Ось нехай і продемонструють свою любов до народу, заради якого вони ведуть свою "боротьбу".
Ситуація сягає якихось гротескних форм. Тут нещодавно Путін, ритуально погодившись із тим, що "Ізраїль має право на захист", усе ж висунув вимогу не влаштовувати Газі блокаду на кшталт ленінградської і негайно пустити туди воду й електрику, інакше, мовляв, там почнуться голод і мор.
(Він, до речі, наговорив іще багато різних пропалестинських гасел, чим заслужив публічну подяку від ХАМАС. Ця подяка тепер вічно горітиме в нього на лобі каїновою печаткою. Сподіваюся, після цього його вже ніхто не вважає другом Ізраїлю й узагалі просунутим юдофілом?).
Але почнімо з того, що, по-перше, право на захист в Ізраїлю (як і в будь-якої іншої країни) є за визначенням, і спеціального дозволу Путіна для цього не потрібно. Не дуже зрозуміло, навіщо говорити такі очевидні речі з виглядом, ніби ти робиш Ізраїлю ласку, визнаючи за ним це право.
По-друге, Ізраїль постачає в Газу лише 20% усієї води, яку там споживають, і, обмеживши її подавання, він ніяк не може влаштувати в Газі "ленінградську блокаду".
Що ж стосується електрики, то в Газі є свої генерувальні потужності, плюс, окрім Ізраїлю, електрику туди постачає ще й Єгипет. Тому не дуже зрозуміло, чому друзі палестинського народу вимагають саме від Ізраїлю й далі здійснювати постачання електрики (фактично, до речі, уже багато років безплатні), а не від Єгипту? Де ж відома арабська солідарність? Чому претензії лише до Ізраїлю?
З урахуванням терористичної вилазки хамасівців зрозуміло, чому Ізраїль закрив свій кордон із Газою. Але чому його відразу ж симетрично повністю закрив Єгипет (і будує там зараз бетонну стіну)? Можливо, це якось особливо виразно характеризує ХАМАС? Ні? Однаково винен Ізраїль?
І потім, знову ж: Ізраїль чітко заявив, що вода й електрика знову почнуть надходити в Газу, щойно ХАМАС поверне всіх захоплених заручників. Що, начебто, простіше: віддайте заручників – і все знову стане, як було. І хто за таких умов влаштовує Газі "ленінградську блокаду"? Хіба Ізраїль? Ні! Її влаштовує рідний палестинцям ХАМАС! Який із них же й складається.
У будь-якому разі, незважаючи на протидію ХАМАС, 400 тис. жителів північної частини Гази (з 1,1 млн) уже евакуювалися в південну. Якщо темпи евакуації залишаться колишніми, то за кілька діб можна буде розпочинати наземну операцію: окрім власне хамасівців і зовсім уже цілковитих ідіотів там нікого не буде.
Коротше: наша справа справедлива, ворога буде розбито, перемога буде за нами.
Слава Україні!
Джерело: Alfred Koch / Facebook
