Закінчився 19-й день війни.
Війна остаточно втратила будь-який сенс. Утім, вона його від початку не мала. Але спочатку росіяни ще мали ілюзії...
Тепер же це просто якийсь театр абсурду, коли дорослі дядьки зібралися і вбивають один одного, знищують міста, які будували століттями, гроблять плоди людських рук і в дивовижний спосіб упевнені, що вони зайняті надзвичайно важливою справою.
Беруть вагітну жінку. Їй дроблять таз і відривають ногу. У неї починаються пологи. Вона спливає кров'ю і благає лише про те, щоб урятували хоча б дитину. Але ні. Вмирає і вона, і ще ненароджена дитина.
І ніхто не винний. Упир у Кремлі навіть не підозрює про те, що ось так сталося... Що вдієш... війна... І [пропагандистка Маргарита] Симоньян розповідає, як доблесно воюють російські воїни. Як вони рятують українців від нацистів. І [представник міноборони РФ Ігор] Конашенков розповідає про точні удари високоточною зброєю виключно по військовій інфраструктурі.
Зруйновано Харків. Зруйновано Маріуполь. Волновахи більше немає. Так-так. Знаю: "як можна... у ХХІ столітті... армія, що звільнила Європу від нацизму..." Я більше не можу цих усіх завивань чути: "Усе не так однозначно, американці теж "молодці"..." І тому треба взяти вагітну жінку і відірвати в неї ногу? Інакше це зробив би солдат НАТО, так?
От хай би він і робив. І тоді це був би його гріх. А тепер – росіян. І ніколи не замолити цього гріха. І ніщо не є виправданням. Ніщо. Його просто немає.
Боже, великий Боже. Творець неба і землі. Заборони слова. Усі до одного. Нехай люди більше ніколи не зможуть говорити. Тому що вони брешуть. Весь час брешуть. Забери в них мову.
А правда проста, і вона в тому, що люди зібралися й відірвали ногу породіллі. І роздробили їй таз. І вбили її та її дитину. І вона померла у страшних муках. Ні за що. Тому що тільки Симоньян знає, навіщо її вбили. І [пропагандист Володимир] Соловйов. І вони говоритимуть слова. Вони ображатимуть мій слух.
Вони ображатимуть мій розум. Вони дихатимуть повітрям. Питимуть воду. Дивитимуться на сонце.
І правильно, що відірвали ногу. Що? Як ви кажете? Ще й таз розтрощили? І правильно, що розтрощили! Адже тут уся заковика в підлітному часі! Як ви не знаєте! Це ж просто: якби підлітний час був більшим, може, ми й не відірвали б їй ногу. Тільки б таз роздробили.
А якби вона взагалі була хоча б на 300 км на захід, то, можливо, узагалі все обійшлося б... Тут важливий лише підлітний час... Зрозуміло? Та що з вами розмовляти, ви на національній безпеці нічого не тямите. Адже тут треба геополітично дивитися... Ох, неуцтво...
А Путін, мабуть, постує зараз. І молиться. Гей, Кирилку! Ану благослови мене, хутко! Кому говорю! І помолись за мене! Ну, ну, не напирай. Тримай дистанцію. На тобі карбованець... І ручку цілуй! Хутчіше цілуй, скотино... Бач, усю обслинив, гнидо. Дайте спирту, чи що... Протру. Усе ж таки гарний у нас бог. Добрий. Не рівня Гейропі...
Якщо їм усе це минеться, то навіщо нам світ разом із ними? Нехай тоді все згорить до ...бенів. Якщо ми не можемо зробити так, щоб їх не було.
Карфаген має бути зруйновано. Карфаген не можна не зруйнувати. Або ми не люди. У нас немає вибору. Карфаген треба перемогти.
Наша справа правильна. Ворога буде розбито. Перемога буде за нами.
Слава Україні!
Джерело: Alik Kokh / Facebook