-1 Київ
Добіг кінця 355-й день війни. Уже й генсек НАТО Столтенберг вважає, що російська армія почала "той самий" наступ, якого ми всі очікували. Скоро вже тиждень як вона наступає, людей поклали видимо-невидимо, а сенс? Так нікуди вона і не просунулася... "Не страшны дурные вести, начинаем бег на месте…"
Путін зовсім уже поганий: навіщось набрехав, що служив у морській піхоті (імовірно, ідеться про сюжет російських пропагандистів із ВГТРК, в якому наводять коментар Путіна про морпіхів і не уточнюють, кого стосуються слова про службу в морській піхоті – глави Кремля чи одного з учасників зустрічі з ним. – "ГОРДОН"). Ось хто його за язика тягнув? І не треба це було нікому, та й не до діла... Просто так набрехав, з любові до мистецтва. Тепер Пєскову віддуватися, вирізати цю його брехню звідусіль, пояснювати, що його неправильно зрозуміли...
Водночас якось по-дитячому набрехав, зовсім безглуздо. Адже це легко перевірити (але, утім, і так усі знають): строкової він не служив, на військових зборах не був, у КДБ потрапив як стукач ще зі студентської лави...
Я востаннє так брехав у п'ятому класі, напевно, якщо не в третьому. Що-небудь про могутнього тата, який 10 людей може однією лівою, або про те, що я таємний чемпіон світу з боксу...
Мені навіть Путіна шкода в цей момент стало. Якийсь він безглуздий такий, зовсім уже не може впоратися із собою, ніби й сам знає, що не треба, але вдіяти нічого із собою вже не може: узяв – і набрехав…
А ви кажете – переговори. Ну які, до бісової матері, переговори? Ну ви подивіться на цього "морпіха". Про що ви, справді? Він набреше сім мішків гречаної вовни, а завтра буде очима кліпати й знову якусь дурницю молоти. Переговори… Скажете теж…
Сьогодні для мене був важливим лист із в'язниці мого друга Іллі Яшина, який опублікував журнал Time. У цьому листі він говорив про те, що не треба покладати провину за війну на весь російський народ (Ілля написав "мій народ"), тому що є 20 тис. тих, хто відкрито виступив проти війни і постраждав за це. Окрім цього, є 1,5 млн емігрантів, які в такий спосіб ухилилися від участі в цій війні. І є невідома (але велика) кількість росіян, які проти війни, але бояться про це говорити.
До того ж, покладаючи провину на весь народ, ми ніби знімаємо провину з Путіна, а це неправильно: він має сповна за все відповісти.
Все правильно, все правильно… Так і є… Так і мусить думати й писати політик, який хоче, щоб його народ його обрав кудись. У президенти, у депутати, у мери...
Я згоден. Усе правильно. Є ті, хто відкрито виступав. Ось хоч і сам Ілля. Є ті, хто поїхав від мобілізації за кордон, є ті, хто сидить з дулею в кишені… Все так…
Але є й ті, хто тебе, Ілле, охороняє у в'язниці. Хто катує Навального. Хто судив Фургала. Хто віз його до суду. Тримав у "стакані". Хто вів слідство, підтримував обвинувачення. Хто тебе бив, Ілле, на демонстраціях. Палицею. Боляче. А є ті, хто засовував арештантам швабру в дупу. Є ті, хто вимкнув камери відеоспостереження на мосту в ту хвилину, коли Дадаєв убивав нашого товариша Борю Нємцова. Вони також не винуваті?
Ось поясни мені, як це працює. Іде вулицею молодий здоровий хлопець. Проходить біля прохідної заводу. А там оголошення: потрібен токар, фрезерувальник, майстер верстата з ЧПУ, слюсар, тесляр… Але ні! Він проходить повз, іде у ФСВП і влаштовується вертухаєм. Хто його туди загнав? Яким обманом? Путін з Медведєвим? Хто? Хто змушує мільйони молодих хлопців іти до Росгвардії, ФСВП, прокуратури, ФСБ і далі за списком?
Чому вони не хочуть нормальної роботи? Чому катувати і принижувати людей, саджати їх у в'язницю, вимагати у них гроші й висмоктувати з пальця обвинувачення проти невинних людей – це стало мрією такої кількості твоїх ровесників? Що трапилося із цим поколінням? Чому в Москві на протестах проти арешту Навального демонстрантів було менше, ніж "мусорів"? Чи тільки Путін у цьому винний? Чи немає тут провини й самих росіян?
І це не 20 тис., як у випадку із відкритими протестами проти війни. Це мільйони молодих чоловіків. Які хочуть гарної зарплати й великої пенсії у 45 років. І за це вони готові згноїти у в'язниці тисячу своїх братів. Вони готові розстріляти "їхній народ". За, по суті, маленький прайс.
Чи "їхній народ" – це не "твій народ"? А з ким ти тоді сидиш у в'язниці? Кого вони возять у "столипіні" містами і вісями? Кого вони залякали настільки, що окрім дулі в кишені, в нього вже ні на що не залишилося мужності?
Тобі не здається, що проблема дещо глибша, ніж просто "поганий" Путін? Адже хтось за нього голосує на виборах. Ми не знаємо скільки, адже вибори сфальсифіковано. Але ж ти не сперечаєшся з тим, що їх багато, правда? Нерозумно це заперечувати.
І їх більше, аніж нас. Останні вправи Навального з "розумним голосуванням" були, м'яко висловлюючись, суперечливими. Але вони продемонстрували, як на мене, важливий результат: Навальний може рухати електорат у межах 10% від генеральної сукупності. 10%, Ілле. Лише 10%... А решту? А решту – не може… У них інші пріоритети й цінності. Не наші.
Я не знаю, чи можу я, вслід за Іллею, назвати росіян – "мій народ". Народився я у Казахстані. По крові я лише наполовину росіянин. До того ж я 10 років живу в Німеччині і є її громадянином. Але російська мова – моя рідна. Але понад 40 років я прожив у Росії. Але моя мати і дружина – росіянки на 200%... І тією мірою, як усе це сидить у мені, я теж хочу сказати про росіян – "мій народ".
І що я хочу сказати, Ілле, у зв'язку із цим. Мій народ глибоко хворий. Можна, звичайно, сказати, що Путін його обманює, що він промиває йому мізки, що путінська пропаганда перетворила мій народ на зомбі…
Але! От дивись: от заходить російський солдат у Бучу й убиває людей. Ок, хай буде по-твоєму, його змусив Путін. Набрехав, обдурив, підбурював. А ось він ґвалтує чотирирічну дитину. Це хто його навчив? Путін з Патрушевим? Серйозно? Ні. Це він сам додумався.
Але йдемо далі! (Може, я зараз напишу дурість, я завжди дуже суб'єктивний і упереджений. Але чомусь для мене важливі такі деталі). Зґвалтувавши дитину, солдатик залазить на ліжко й сере просто на подушки. Спеціально. Щоб було видно. І сере скрізь. Куди потім не заходять українські солдати – скрізь поряд із трупами й слідами розбою – гівно. Як це пояснити? Хто тут узяв нещасного росіянина у заручники? Хто його обдурив? Це в якій кремлівській методичці написано? Не інакше як Лавров його навчив! Обов'язково, каже, як зайдеш в українську хату, то одразу сідай на найвидніше місце – і сери!
Або ось коментарі на відео з влучанням російської ракети в житловий будинок у Дніпрі: "Ги! Сало смажать!" Це хто? Пригожинські тролі? Ой... Здається мені, що це путінський "заручник" від щирого серця веселиться...
Або ці нескінченні відео з "мобіками", які скаржаться на те, що їм грошей не платять або їх погано годують. І обов'язково застереження: "Ви не подумайте! Ми не відмовляємося воювати! Ми укрів мочити готові! Ви тільки гроші обіцяні нам заплатіть. Бо нудно задарма вбивати..."
Я не розраховую на те, що вони будуть постити антивоєнні відео. Але це застереження навіщо весь час робити? І так зрозуміло, якщо ти на передовій, у формі та зі зброєю, отже, готовий убивати. Але ні! Наш росіянин вважає важливим це підкреслити: "Я, надіє-государю, вірний твій холоп! Звелів ти мені йти укрів мочити – я завжди готовий! Але ти вже харчів нам підкинь! І гроші (як обіцяв) не забудь..."
Ох, Ілле. Боюся, що наша проблема одним Путіним не вичерпується. Що ще ми з нашим народом намучимося. А як уже демократія настане, то з ним і ради не буде. Ти йому слово – він тобі 10. І все з підвивертом, усе непросто, з філософією. І послухаєш його – ні в чому він не винний, нічого не знав, не відав, обдурили його, обібрали, а він тільки ґав ловив...
Чисто як німці після війни. "Де євреї? Які євреї? Ось недавно якісь тут жили! Точно – жили… Ну і де вони? А що, нема? Нема. Куди поділися? Ой, і справді: куди поділися? Не знаю я, громадянине окупант! Я в цей час за ними не стежив... Я не бачив, не знаю... Я маленька людина. Нас обманювали... " Що, Ілле, теж один Гітлер винний?
Ох, немає в мене такої однозначності, як у тебе, Ілле. Не знаю я про цю провину нічого до пуття. Але й з тобою я не можу погодитися. Якщо й правда те, що ти написав, то це далеко не вся правда. Для російського народу все важче й гірше. І якось вибратися із цієї купи лайна, яку він сам на себе наклав, можна лише через поразку у війні. І потім – через довгу й болісну ломку. Якщо російському народу все це безкарно зійде з рук, він перестане існувати. Він просто згниє живцем. Він і так уже смердить на весь світ.
Тому будь-який патріот Росії має мріяти про її поразку в цій війні.
А я лише, вслід за Україною, невтомно повторюватиму: наша справа праведна, ворога розіб'ють, перемога буде за нами.
Слава Україні!
Джерело: Кох Альфред / Facebook
