Переїзд "заводу" УАФ із виробництва штучного покриття – це замітання слідів з огляду на прийдешнє засідання слідчої комісії ВР

6 травня 2020, 16:56

Этот материал также можно прочитать на русском

Таємничість і водночас прогнозованість скоєного Українською асоціацією футболу є фактичним визнанням провини її керівництва, вважає спортивний журналіст, головний редактор журналу "Футбол" Артем Франков.

Отже, йдеться про опитувальник для сьогоднішнього (5 травня) виконкому Федерації футболу України / Української асоціації футболу. І про супровідні папери. Просто з жару...

1. Чутки про переїзд горезвісного "заводу" з виробництва штучного покриття, який належить ФФУ, із-під Києва у Краматорськ блискуче підтвердилися. Статутний капітал 270 млн грн, на секундочку, тобто червінець мільйонів доларів.

2. Нагадаю, що йдеться про одіозне підприємство, створене на гроші УЄФА, щодо чого керівництво ФФУ/УАФ обвинувачували і надалі обґрунтовано обвинувачують у махінаціях із використанням зарубіжних фірм-прокладок, крадіжці грошей на закупівлю обладнання, необґрунтованому завищенні цін на продукцію тощо. Одним словом, цей проєкт є невід'ємною деталлю вибудуваного Андрієм Павелком та його прибічниками механізму з відбирання грошей у держави Україна та її місцевої влади. Повторювати подробиці вважаю зайвим, тим більше все блискуче підтверджують пахучі, брехливі, боягузливі і злодійкуваті дії цієї павелкіної компанії.

3. Павелкіної? Формально так, але зверніть увагу, що сам "великий бос" знову причаївся в якихось хазах і малинах (ось тільки відрядження на футбол прописати як причину не вдасться), звично скинувши обов'язок підписання цих сумнівних документів на свого вірного заступника – першого віцепрезидента контори Вадима Костюченка.

Може, Павелко зайнятий пошуками диплома Костюченка про вищу освіту, якого не існує?! От чому він усе терпить...

4. Про ТОВ "Атомвінд-Краматорськ" (Атомний вітер, яким усе відносить, так? Прекрасна тема для заголовків) легко нагуглити, так само як і про його зв'язок із Максимом Єфімовим, окрім усього іншого – головою місцевої федерації футболу (Донецької області). Власне, "я так і думав, панове" – кому ж іще довіритися в регіоні, хто ще прикриє філейну частину й інші життєво важливі органи київських аферистів!

5. Чутки про те, що "завод", тобто все обладнання з нього і, мабуть, трудовий колектив, вивозять і вивезли, ходять доволі давно. Тож нещасному і забитому виконкому ФФУ знову підсунули давно створене – чисто щоб безмовні його члени дистанційно-віртуально підмахнули заднім числом.

6. А щоб нікому не спало на думку поставити хоч якесь запитання – неважливо, приємне чи неприємне, – усім додатково затикають рот черговою подачкою регіонам (52 тис. грн на юрособу – прикупити м'ячі, ага), яку голосують у комплекті з переміщенням "заводу"! Точніше, затвердженням давно здійсненого переміщення. Мужики, вам не соромно?! Та про що я питаю...

7. Виявляється, якщо вірити постанові президії, віцепрезидент УАФ Тарас Іванович Герула поінформував дистанційно присутніх, що ТОВ "Атомвінд" неодноразово (28 січня, 19 березня, 22 квітня) і, мабуть, слізно благало передати йому в управління цей "завод", і раптово федерація вирішила піти назустріч краматорським товаришам-ентузіастам із чітко виписаною логікою – а однаково від цього підприємства жодних дивідендів, бо "на тобі, небоже, що мені негоже!". На всю чималу суму статутного фонду і просто вбуханих грошей.

8. Запитання – відколи це ТОВ "Атомвінд-Краматорськ" перемкнулося з альтернативної енергетики та будівництва вітропарків на виробництво штучних покриттів; навіть більше, домоглося в ньому таких успіхів, що явно має впоратися краще, ніж "ФФУ-Продакшн"; які його планові показники тощо – доречні. Але поставити їх безпосереднім виконавцям афери нема кому – тільки з боку і тільки риторично. Надія – див. пункт 9.

9. Я не можу дійти іншого висновку, окрім як такого: ми маємо справу із замітанням слідів з огляду на прийдешнє засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. У неї, комісії, історія "заводика" є однією з основних тем діяльності. Замітанням слідів і, як мені вбачається, фактичним визнанням провини, про що свідчать таємничість і водночас прогнозованість скоєного ФФУ/УАФ.

Прошу вважати написане мною офіційним журналістським запитом як до учасників ТСК, так і до правоохоронних органів України. Час би вже останнім виявити себе, втрутитися і припинити брудну злодійську аферу, для викриття якої було стільки зроблено впродовж останніх років різними людьми, зокрема і, можливо, передусім моїми колегами.

Також адресую цей запит президенту України та спікеру Верховної Ради.

Допоки?