+1 Київ
Відставка Тіллерсона та призначення держсекретарем США Майка Помпео, як і все у Трампа: очікувано, але несподівано. Протистояння Тіллерсона і Трампа має свою стару історію. Воно не стосувалося ставлення до України та нашої війни з Рашистаном. Основні розбіжності були щодо КНДР, Ірану і ще ряду інших країн, а також – персональна несумісність. Трамп дозволяв собі жорстко атакувати Тіллерсона, а той якось привселюдно обізвав президента недоумком. Тема відставки спалахнула минулої осені, тоді її вже всі обговорили і чекали офіційного повідомлення, проте в Білому домі журналістів звинуватили в розповсюдженні фейків.
Але вже тоді CNN прогнозував, що на посаду держсекретаря буде призначений Майк Помпео, який обіймав посаду керівника ЦРУ. Урешті так і сталося. Для Тіллерсона це було несподіванкою. Він перервав візит до країн Африки і вилетів до США.
Щодо Помпео, то він не був компліментарно настроєний щодо Трампа, на праймеріз підтримував його конкурента, завжди підтверджував, що російське втручання в американські вибори точно було. А зовсім недавно прямо звинуватив Путлєра у брехні, коли той спробував це заперечувати. Але в нього з Трампом нема психологічної несумісності. А ще є багато спільного в поглядах: на Іран, вільний продаж зброї, внутрішню політику. Обидва затято критикували Обаму за його соціальну й економічну політику тощо.
І головне. Ставлення до Росії. Не беруся сказати з певністю на майбутнє, але досі Помпео називали головним вашингтонським яструбом, а всі російські ЗМІ добавляли, що він жорстко настроєний проти Росії й Путіна. Також акцентують на його демонстративній недипломатичності, коли йдеться про рашистського царька. Не бачу підстав, щоб щось кардинально помінялося.
Щодо України, то він виглядає нашим прихильником і потенційним союзником навіть поза контекстом своїх антиросійських настроїв. Схоже, що з його приходом Україна має піднятися на пару сходинок у шкалі американських пріоритетів. Але не хочу загадувати наперед. Поки нам треба терміново нарощувати рівень контактів із новим шефом дипвідомства. Вони були цілком пристойні. Але глава спецслужби за означенням має бути більш закритим, ніж головний дипломат.
Чув за своїми контактами, що наше посольство миттєво звернулося до протоколу з проханням про невідкладні переговори майбутнього держсекретаря і нашого президента. Думаю, що відбудуться, думаю, що успішно, переконаний, що перемога буде за нами, хоча нашу власну роботу ніхто замість нас виконувати не стане. Це вже камінь у город нашої Ради, яка сьогодні демонструє вершини саботажу.
А про нового директора ЦРУ поки не знаю нічого, крім того, що це жінка. Перша жінка на такій посаді.
P.S.: Тіллерсона таки шкода. Він не заслужив на таке звільнення. Не хочу, щоб ми зараз почали щось про нього погане говорити. Для нас і для Америки він був хорошим держсекретарем. Надіюся, що Помпео буде ще кращим.
Джерело: Taras Chornovil / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
