0 Київ
Їх 39 – кандидатів у президенти України, і 31 березня вони зійдуться в небаченій досі битві, щоб визначити, хто з них у підсумку візьме президентську булаву.
Я зараз визначатиму, за кого голосувати, а за кого голосувати не варто.
У мене на двох аркушах виписано усіх 39 осіб. Спочатку викреслю тих, кого я взагалі не знаю. Це Микола Габер, Олександр Данилюк, Аркадій Корнацький, Віктор Кривенко, Андрій Новак, Сергій Носенко, Володимир Петров, Руслан Ригованов, Олександр Соловйов.
Тепер я викреслю тих, кого знаю, але в кого шансів вступити в серйозну боротьбу немає. Це Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Інна Богословська (Інно Германівно, вибачте!), Віктор Бондар, Олександр Ващенко (його, до речі, теж не знаю), Юрій Дерев'янко, Василь Журавльов, Сергій Каплін, Юрій Кармазін (Юрію Анатолійовичу, вибачте!), Ілля Кива (це мій улюбленець, але, на жаль, [пощастить] наступного разу), Віталій Купрій, Юлія Литвиненко, Олександр Мороз (викреслюю теж, Олександр Олександрович знявся з перегонів), Валентин Наливайченко (на жаль, Валентине Олександровичу, теж викреслюю), Роман Насіров, Віталій Скоцик, Сергій Тарута (приємна людина, інтелігентна, але він теж знявся – викреслюю), Юрій Тимошенко (це, звичайно, примітив із боку Петра Олексійовича поставити до Юлії Тимошенко [технічного кандидата] Юрія Тимошенка, тому викреслюю Юрія Тимошенка з великою радістю – не люблю таких нечесних справ). Усім, у кого поганий зір, нагадую: якщо ви хочете голосувати за Юлію Тимошенко, не поставте галочку, хрестик або щось ще навпроти Юрія Тимошенка, не переплутайте! Ігор Шевченко та Олександр Шевченко – викреслюю обох, одного з них знаю – бачив в ефірі, але не пам'ятаю, як звати. Тому викреслюю обох Шевченків, вони конкурувати за призові місця не будуть.
Залишилося 10 осіб. Далі викреслюю тих, хто добре відомий, але не зможе боротися за які-небудь [високі] місця. Роман Безсмертний і Руслан Кошулинський (після нашої з ним дискусії [на каналі "1+1"] я б узагалі рекомендував йому піти з політики – ой, як він погано повівся).
Йдемо далі. Юрій Бойко. Друзі, це Москва! Як співає Шнур, "Москва, по ком звонят твои колокола". Бойко – це Медведчук, це Путін, це зашквар. Я, до речі, до нього особисто нічого не маю. Багатодітний батько і дуже симпатична на вигляд людина, навіть допускаю, що дуже розумна. Але прихильність "русскому миру" під час війни з Росією – це така ганьба, це такий жах. І коли з Медведчуком вони – представники країни, яка втратила територію і людей, – поїхали в Москву, сиділи з Медведєвим і Міллером та вели переговори – це мало вигляд просто елемента національної зради. Викреслюю Юрія Бойка і звертаюся до всіх: не голосуйте за нього, тому що тим самим ви проголосуєте за Володимира Путіна.
Олександр Вілкул. На противагу Юрієві Бойку від колишньої Партії регіонів. Не набере Вілкул багато голосів, тому викреслюю і його. Узагалі регіонали – це регіонали.
Далі викреслюю Олега Ляшка. Це не його свято. Яскравий, звичайно, персонаж, але щось на цих виборах він, чесно кажучи, здувся.
Залишилося п'ятеро кандидатів. Читаю за алфавітом: Анатолій Гриценко, Володимир Зеленський, Петро Порошенко, Ігор Смешко і Юлія Тимошенко.
Друзі, я викреслюю Петра Порошенка і прошу всіх, хто мені вірить і довіряє, не голосувати за жодних умов за чинного президента України. Петро Олексійович міг увійти в підручники історії, міг заслужити пам'ятники за життя у всіх містах і селах України, але не зробив [очікуваного], не вийшло, а може, і не хотів – не знаю. П'ять років бездарного правління Петра Порошенка, п'ять років жахливої корупції, незрозумілих стосунків із країною-агресором Росією, брехливої патетики, гучних "Слава Україні!", гучного співу гімну, лжепатріотизму, за яким – банальне набивання кишень. А цей скандал з "Укроборонпромом" мене особисто розчавив. Я і раніше знав, що крадуть величезну кількість грошей з оборонного бюджету, але що так цинічно, бридко – фу. Петро Олексійович Порошенко не заслуговує права бути обраним знову. Я скажу більше: проголосуєте за Порошенка – недорахуємося країни. У мене є абсолютно чітка думка, навіть переконання: якщо, не дай бог, Петро Олексійович знову стане президентом України, України не буде. Тому, Петре Олексійовичу, до побачення!
Анатолій Гриценко. Абсолютно позитивна людина (персонажем не хочу його називати), патріот України, підготовлений до державної діяльності, не з чуток знайомий з армією, має чудову дружину Юлію Мостову, яку я вважаю журналісткою №1 в Україні і найрозумнішою людиною. Велике щастя дісталося Анатолію Степановичу в особі його дружини. Але в моєму розумінні до президента він не дотягує. За низкою моментів (вони не принципові, вони не викликають антагонізму), але не дотягує. У мене залишилося четверо людей – Анатолій Гриценко, Володимир Зеленський, Ігор Смешко і Юлія Тимошенко. Ця четвірка – найгідніші з усіх, хто є у списку. Але я викреслюю Анатолія Степановича і ставлю [біля нього] галочку (потім поясню навіщо).
Юлія Тимошенко. Юлія Володимирівна, безумовно, є дуже підготовленим політиком – одним із найпідготовленіших. Я вважаю, що вона дуже добре розбирається в державному устрої, економіці. Вона постраждала, коли могла абсолютно спокійно виїхати з України. Її попередили, мовляв, ви можете виїхати – вас чекають у Європі. Інакше через три дні опинитеся у в'язниці. І вона цілком свідомо вибрала шлях страждання, пішла у в'язницю, відсиділа там кілька років, і сиділа гідно. Тому вона викликає у мене повагу. І, крім того, я відчуваю до неї просто слабкість. Тому що вона яскрава, розумна, з нею завжди цікаво розмовляти. У ній є жіноча чарівність, магія. Усе є. Але я викреслюю Юлію Володимирівну, із вашого дозволу, і ставлю [біля неї] галочку (потім поясню чому). У мене залишився Володимир Зеленський та Ігор Смешко.
[Тепер] щодо Володимира Зеленського. Люблю, поважаю. Це людина, яка зробила себе сама. За якою немає нікого. Якщо ви думаєте, що за ним у повний зріст стоїть Коломойський, то помиляєтеся. Я знаю, що кажу. За Зеленським стоїть його талант, його праця, його друзі із "Кварталу", його друзі по життю – чудові хлопці, я їх теж знаю. Володя прекрасний. Єдиний мінус, який мене [у ньому] бентежить, – це повна відсутність досвіду державної діяльності. Причому ця відсутність настільки повна, що вона, на мій погляд, не заповнюється навіть великим бажанням перемогти, безумовним патріотизмом, чесністю і всіма іншими його якостями. Я не сумніваюся, що він дуже чесна, моральна, гарна людина. У нього прекрасна сім'я – прекрасні батьки і дружина. Ось усе у Зеленського в плюсах, крім досвіду державної діяльності. А це дуже важливо. Я викреслюю Володимира Зеленського (і тремтить у мене рука). Я ставлю галочку [біля прізвища Зеленського] (потім поясню чому).
У мене залишився Ігор Смешко (обводжу його ім'я, прізвище і номер в овал та ставлю велику галочку). Я буду голосувати за Ігоря Смешка. Усі мої друзі, уся моя сім'я, усі мої близькі люди голосуватимуть за Ігоря Смешка. Я абсолютно впевнений, що це найкращий вибір для України. Це людина, яка є моральним авторитетом. Це людина з величезним досвідом роботи на найважливіших державних посадах. Людина інтелігентна, мудра, грамотна. Йому 63 роки – це прекрасний для політика вік. Це український генерал де Голль. Це людина, яка знає, як побудувати європейську Україну, країну, яка процвітає, за маленький строк.
Хочу нагадати, що Ігор Смешко – наймолодший у Радянському Союзі доктор наук із кібернетики, професор, учений, який займався винаходами головок самонаведення ракет. Ігор Петрович Смешко – військовий, який у непрості для України роки очолив Головне управління військової розвідки. Керував ним чотири роки. Був військовим аташе України у США та Швейцарії по кілька років.
А коли президент Кучма після цілої низки скандалів, пов'язаних із прослуховуванням його кабінету, – "касетного скандалу", скандалу з "Кольчугами" тощо – виявив, що в особі спецслужб його оточують агенти російської розвідки, він закликав Ігоря Смешка прийти з Головного управління військової розвідки СБУ. І стати головою Служби безпеки. Ігор Петрович Смешко ніколи не працював у КДБ і прийшов керувати СБУ, будучи військовим. Це єдиний на пострадянському просторі випадок, коли одна особа очолювала і Головне управління військової розвідки, і Службу безпеки держави. За той невеликий строк, коли він керував СБУ, було виявлено величезну кількість терактів.
Але найголовніше, на мій погляд, те, що коли на Помаранчевий Майдан за наказом Януковича рушили внутрішні війська МВС, саме Ігор Смешко зупинив їх і запобіг кровопролиттю. Я знаю, як бояться Смешка і оточення Порошенка, і багато інших кандидатів. Що вони тільки не намагалися вигадати про нього за цю [виборчу] кампанію. І що він кагебіст – але він ніколи там не працював, і що він агент Медведчука – але він ніколи не був агентом, і що передвиборчу кампанію він проводить на гроші олігархів – але і тут безпрецедентний випадок, оскільки Ігор Смешко витратив на свою кампанію 1,8 млн грн. Це дрібниці. Ці гроші йому зібрали люди – по 50 грн, 100 грн. Відгукнулися на його звернення в YouTube.
Черга олігархів стояла до нього – вони хотіли вкласти в нього. Але він відповів: "Чим я з вами потім буду розплачуватися? Україною?". І він не взяв грошей у жодного з них. Ви не бачили і не побачите на жодному з телеканалів його роликів. У нього не було грошей, щоб знімати їх. Тому він їх так і не зняв. Він дуже мало виступав по телевізору – йому не давали часу, не давали виступати. Він майже не проводив зустрічей – банально не вистачало грошей на переїзди. Не те що наш президент, який за бюджетні гроші ставив сцени в містах. І возив за собою величезну кількість охорони. Тут – абсолютно інший випадок.
Я хочу сказати, що сьогодні Україні, яка перебувала у стані війни з державою-агресором РФ, потрібен президент – верховний головнокомандувач. Потрібен президент, який чітко розуміє наші проблеми. Тільки Смешко військовий до мозку кісток, посвячений у всі таємниці держави, може керувати країною та армією. Тільки Смешко може сісти з Путіним [за стіл переговорів] один на один і дивитися йому в очі, не відводячи погляду. І водночас не здати національних інтересів України. Тільки Смешко у змозі побороти корупцію, тому що він сам не корупціонер і знає про корупціонерів усе. Я впевнений, що олігархи після розмови з Ігорем Петровичем, яку він напевно підкріпить документами, перестануть бути олігархами в плані впливу на владу і на країну. Вони залишаться просто багатими людьми і житимуть за правилами. І за правилами в країні житимуть усі, починаючи з президента Смешка.
Я дуже хотів би, щоб український народ виявився мудрішим. Щоб ми не повелися на подачки, які з наших же вкрадених грошей зараз людям даватимуть, щоб вони голосували за того чи іншого кандидата. Я дуже хотів би, щоб кожен із нас, голосуючи, вибирав майбутнє.
Якщо президентом залишиться Порошенко, запевняю вас, півкраїни поїде відразу. Люди чекають – кого виберуть. Людям набридла брехня, люди хочуть правди. Кожен із нас хоче двох речей – справедливості і правди. Бо це найголовніше.
Я не випадково ставив галочки. Вони в мене стоять навпроти Анатолія Гриценка, Володимира Зеленського, Юлії Тимошенко. І велика галка – навпроти Ігоря Смешка. Я прошу всіх проголосувати за Смешка Ігоря Петровича. Але якщо так вийде, що у другий тур все-таки потрапить Петро Порошенко, я звертаюся до Ігоря Смешка, Володимира Зеленського, Юлії Тимошенко, [Анатолія Гриценка] із закликом згуртуватися навколо того з них, хто опиниться в другому турі з Порошенком. Щоб він не став знову президентом України.
Дорогі друзі, ходімо на вибори! Зробімо свій вибір. І нехай цим вибором буде Ігор Смешко.
Джерело: "ГОРДОН"
