-1 Київ
Пригожин – воєнний злочинець, особисто винний у смерті тисяч українців і руйнуванні наших міст, він негідник. Не треба його підтримувати й забувати, що він зробив. Це продукт 1990-х, який тричі сидів у в'язниці. Це спільник Путіна, його друг, доларовий мільярдер, герой Росії і так званих "ДНР" і "ЛНР".
У нього стався конфлікт із міністерством оборони РФ, безпосередньо із Шойгу й Герасимовим. На мій погляд, цей конфлікт засновано на бабках. Із губернатором Санкт-Петербурга у Пригожина теж великий конфлікт, який також ґрунтується на бабках. Війна – це величезний бізнес. Поки російські Вані й Абдули гинуть, ці дядьки зривають величезні бабки. Шойгу й Герасимов труться в цій темі багато років, привласнюючи собі бюджетні гроші. Зі 100 руб. приблизно 20 руб беруть собі Шойгу й Герасимов з рештою генералів, 30–50 руб. іде Путіну та його товаришам, решта за залишковим принципом – на армію. І я радий, що російські генерали так сильно обікрали свою армію й вона виявилася не настільки боєздатною. У війні з Україною всі ці російські генерали побачили можливість ще більше збагатитися.
Але й Пригожин хоче отримувати гроші з бюджету. Тим паче що російська армія продемонструвала свою імпотентність. Кого кинули на Бахмут? "Вагнер". Пригожин погодився закрити дірки, але за це попросив відсипати бабок. А там самі хочуть заробляти. Ось примітивні витоки конфлікту Шойгу і Герасимова з Пригожиним. Плюс взаємні ревнощі й боротьба за місце під сонцем – сонце в них Путін.
Хтось каже, що путч і заколот не справжні. Ні, друзі, – вони справжні. Жодних підстав там немає.
Пригожин останніми словами у своїх відео й аудіо називав Шойгу і Герасимова. Це приниження. Уявіть, ми з вами солдати. Що ми можемо подумати, коли наших керівників так привселюдно опускають? Звісно, їхній авторитет у наших очах впаде. Тим паче вони йому не відповідають.
Потім Пригожин заявив про снарядний голод, здійняв хайп – і тепер зрозуміло навіщо. Він готувався до походу на Москву давно і затарився зброєю під зав'язку. Вибачте, пересувна колона з "Панцирами" на даху збиває літаки й гелікоптери. Оце номер! Пригожин казав, що в нього немає снарядів, – йому давали, але він відкладав. А потім вирішив вийти з Бахмута – мовляв, нехай тепер там стоїть російська армія.
Під час своїх відео- й аудіовиступів Пригожин став помічати, що в нього зростає рейтинг, з'являється багато прибічників у Росії. "Прості Ваньки кров проливають на фронті, Путін десь далеко, ті крадуть, а ось дядько Женя – він наш, щиру правду каже". Росія таке любить. І ми побачили ставлення до Пригожина й "Вагнера" на вулицях Ростова. Подивіться, їм аплодували. Пригожин побачив ставлення до себе, реальні цифри і зрозумів, що в нього з'явився шанс взяти владу. Його рейтинг став наближатися до рейтингу Путіна.
Далі боротьба сягнула апогею. Шойгу й Герасимов домоглися більшої прихильності з боку Путіна. І з їхньої руки вирішили все ПВК поставити під єдине командування, для чого необхідно підписати контракт із міноборони. Але Пригожин зрозумів, що якщо він підпише цей контракт, то стане ніким. Настав крайній термін, і ось тоді, я думаю, він і наважився на заколот.
Я не вірю, що Пригожин діяв сам. Думаю, у нього надпотужний дах у Москві. Це точно не ФСБ. Найімовірніше, хтось у ГРУ. І те, що він ішов безперешкодно, а до нього приєднувалися військові частини, варта й окремі солдати свідчить про те, що все це було добре сплановано.
Тригером стала нібито розбомблена позиція вагнерівців на Донбасі. Усе це туфта – ніхто нічого не бомбив. Усе було підлаштовано.
Після чого, як ніж у масло, проникли в Ростов – місто-мільйонник. Воронеж, Липецьк... У Ростові взагалі фантастика – вони взяли всі головні місця. І жодного спротиву! Народ тріумфує. Це свідчить про повну імпотентність російського державного ладу.
Їхні найкращі війська в Україні. Менти, Росгвардія, ФСБ – це все продажні тварюки, вони дивляться, куди вітер повіє. Уявіть собі цих пузатих російських ментів, які сидять на отриманні данини з бізнесменів. Ну про яку самопожертву, про яку боротьбу може йтися? Проти кого, проти вагнерівців? Та вони відбиті на всю голову.
Картонна Росія розсипалася від першого ж пристойного удару. Усього 25 тис. людей захоплюють мільйонні міста. Просто безпорадність. І на тлі цієї безпорадності – виступ Путіна. На це приємно було дивитися. Зляканий колишній пахан, який двома руками вхопився за стілець. Сіре обличчя, і так маленькі щурячі очі запливли. Порівняйте це з тим, як він сидів, коли на світанку 24 лютого оголошував про "спецоперацію": ну що, ідіть сюди, хотіли – отримайте! Ні, зараз це інша людина. Переляканий, раптом зіткнувся з реальністю. І як добре, що це відео побачили в усьому світі. Годі його боятися! Він не страшний, його вже немає.
Джерело: Дмитрий Гордон / YouTube
