-1 Київ
З огляду на інформацію, яку я маю з різних джерел – розвідувальних спільнот України й західних країн, від політиків, міністрів закордонних справ, оборони, колишніх керівників армій НАТО у Європі, тобто від людей, кому є чим думати, – я розумію, що війна закінчиться цього року. Що підтвердив президент Зеленський у своїх двох заявах, зроблених нещодавно. Суть у тому, що накопичилася величезна втома із чотирьох сторін.
Сторона перша – Україна. Безперечно, країна втомилася від війни. Втомилися люди на передовій без заміни. Втомилися мирні жителі. Втомилися переселенці, які втратили свої будинки, квартири, які вимушено переїхали всередині України і за кордон. Втомилися мами, які виїхали з дітьми до інших країн і змушені пристосовуватися до нових для себе реалій. За час війни сталося багато змін і в особистих життях українців. Ви що, думаєте, це так просто, коли сім'я розстається на тривалий час? А потім виявляється, що розсталися не на певний час, а назавжди.
Сторона друга – об'єднаний Захід. Вони дають нам, що можуть, а у відповідь від своїх виборців здобувають не дуже втішні оцінки. Подивіться на політиків і партії, чиї позиції похитнулися. Макрона, Байдена, Шольца. Крім того, Захід витрачає на Україну величезні гроші, які він міг би витратити на себе. Тобто ця війна, нескінченне ухвалення рішень у режимі нон-стоп вимотують і Захід.
Сторона третя – Китай. Активний гравець, який дуже завуальовано допомагає Росії, хоча сам страждає від вторинних санкцій Заходу. Китайці обурені через хамство Путіна. Те, що він поперся до Північної Кореї, їх насторожує. Помітна співпраця росіян із Кім Чен Ином не подобається Китаю. Кожна країна має глобальні геополітичні цілі. У Китаю яка мета? Щоб Захід і Росія одне одного виснажили. Китаю потрібний сильний Захід? У жодному разі! Китаю потрібна сильна Росія? Та ні, звісно!
Китаю потрібен Тайвань.
Сторона четверта – Росія. Чи втомилася Росія? Авжеж, так. Економіка тріщить, а здається, що росте від того, що в три зміни херачать на військових виробництвах працівники ВПК, отримуючи величезні зарплати. Катастрофічно бракує людей. Гастарбайтерів намагаються у країну не кликати, бояться, що вони завербовані ІДІЛ, ваххабітами. Тепер їх змінюватимуть на північнокорейців. Працювати нема кому! Купа народу загинула на фронті або сидить без рук, без ніг. Купа росіян, як і раніше, бухає, не приходячи до тями. Дійшли того, що бракує робочих рук. Двірників немає. Не говорячи вже про те, що щомісяця потрібно поповнювати армію на 30 тис. осіб. Підвищили до незмоги виплати. У Санкт-Петербурзі за похід на війну платять 1,5 млн руб. сумарно, тому що люди вже не хочуть іти й за бабки: дедалі більше з'являється трун і калік. І навіть найтупіший Іван перед тим, як погнатися за грішми, подумає: чи варто це того, що, можливо, доведеться загинути?
Проводити мобілізацію Путін боїться. Це потрясіння для суспільства, він як ефесбешник їх не любить. У КДБ ж учили: треба робити все, щоб суспільство не хвилювалося.
Тому Росія, безумовно, втомилася, до того ж у неї немає перспектив. Наші вибивають у рази більше техніки, ніж росіяни можуть зробити чи зняти зі зберігання. Далі буде війна зовсім інша, дронова, ATACAMS, ракетна. Вони до неї не можуть пристосуватися, "м'ясні штурми" вже не працюють, колони техніки, які йдуть, не справляють ні на кого враження, наші їх холоднокровно знищують дронами. У підсумку росіяни упиратимуться рік, два, три… Питання, що вони візьмуть за цей час? Настала точка неповернення.
"Nein", – як казали їхні старші товариші із гітлерівської Соціал-демократичної партії. Nein perspective.
Усередині путінського оточення накопичується невдоволення: неможливо воювати все життя. Путін розуміє, що шляху назад немає. Йому потрібна лише перемога. Якщо він прийде до свого обдовбаного народу з поразкою – накладе головою.
Ось до цієї ситуації, яку можна схарактеризувати двома словами "загальна втома", підійшли чотири сторони. І розпочинаються пошуки компромісу. Тому Володимир Зеленський недвозначно висловився, що ми хочемо вийти на мир із Росією, підтвердивши мої слова. Війна цього року закінчиться.
Джерело: В гостях у Гордона / YouTube
