0 Київ
Розставлю крапки над "і" щодо медійних розмов про тиск на Україну щодо переговорів, як далеко може зайти Україна у звільненні своїх територій і що буде далі тощо.
1. Слухайте президента Зеленського: ми будемо звільняти свою землю й людей, Росія має вивести свої окупаційні війська з території України у міжнародно визнаних кордонах.
2. Україна не відмовляється від дипломатії. Але нинішні заяви Кремля про нібито готовність до переговорів – це лише димова завіса. Росія грає в конструктив, а насправді хоче взяти паузу, щоб оговтатися від поразок і згодом продовжити війну з новою силою. Ми не підемо на це і закликаємо партнерів не підігравати Москві.
3. Київ не розглядає навіть теоретично будь-яких поступок щодо питання Криму. Немає ані для нас, ані для міжнародного права жодної різниці між Херсоном і Севастополем. Все це –Україна.
4. Розмови про те, що Україна буде терпіти чи піддаватися на будь-які підштовхування, безглузді. Я взагалі раджу усім облишити це доісторичне сприйняття України як того, на кого тиснуть і кого змушують. Сьогодні Україна тисне і змушує. Ми творимо нову історію разом з тими у світі, хто стоїть з нами пліч-о-пліч.
5. Що стосується тих у світі, хто за лаштунками між собою та у коментарях журналістам просторікує про те, що не вірить в перемогу України й висловлює безкінечні сумніви, то сьогодні я виступав на Раді міністрів ЄС і розказав одну історію. Далі цитата з мого сьогоднішьного виступу:
"Улітку 2021 року я подорожував Херсонщиною разом із дітьми. Нашим екскурсоводом був Олексій Білецький. Він закоханий в Херсонщину і присвятив життя тому, щоб перетворити її на туристичний магніт. Цьогоріч, коли Херсон був окупований, він написав мені. Подякував мені за роботу і сказав, що для нього було за честь зробити для нас екскурсію. Написав він із сумом так, ніби прощався…
Я відповів Олексію, що він обов’язково проведе нам ще одну екскурсію. Після звільнення Херсона. Навряд він повірив тоді в реальність моїх слів. Але все сталося саме так.
Тож тепер я пропоную вам відвідати український Херсон. Зі свого боку, буду радий поділитися контактами Олексія.
Ця ситуація стосується всіх, хто не вірить в Україну. Усіх, хто висловлює сумніви, хто сіє сумніви і страх щодо того, що буде далі.
Варто пам’ятати одну річ: неможливо перемогти, якщо не вірити. Я дякую всім, хто вірить у перемогу України. Ви не пошкодуєте, що зайняли таку позицію.
Якщо ми залишимося єдиними і принциповими в ці важкі часи, ми також святкуватимемо відновлення миру й безпеки у Європі. І чим більше буде підтримки, чим більше зброї ми отримаємо, тим швидше цей день настане".
Джерело: Dmytro Kuleba / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
