-2 Київ
Шість сценаріїв краху.
Деякі російські політологи знову завели вічну пісню про те, що Путін невдовзі піде і про неминучий транзит влади.
Нікуди Путін, звісно, сам не піде. Правитиме, доки не винесуть уперед ногами з Кремля. Є обмежений набір сценаріїв, за яких таке може статися.
Шість сценаріїв краху режиму.
1. Програна війна.
Наприклад, проти України, що призведе до втрати популярності режиму, нового витка санкцій та кризи.
Малоймовірно в найближчому майбутньому. Найімовірніше, Путін не зважиться на повномасштабну війну в умовах наростання внутрішньої кризи та зовнішнього тиску.
2. Фатальні санкції.
Радикальне посилення західних санкцій, які приведуть країну до економічного колапсу. Можливе лише в разі нової війни, тобто реалізації першого сценарію. В іншій ситуації Захід на це, найімовірніше, не піде. Оскільки сценарій "війна", на щастя, малоймовірний, настільки ж малоймовірні й "фатальні санкції" (а це дарма).
3. Антивуглецевий удар.
Росія, найімовірніше, не зможе вбудуватися в нову кліматично-нейтральну економіку. Збитки країни лише від введення запланованого Євросоюзом транскордонного вуглецевого податку оцінюють у десятки мільярдів євро. Їй загрожує втрата доходів від експорту сировини, а згодом – економічний крах.
Цей сценарій розпочнеться протягом найближчих п'яти років. Імовірність того, що років за 10 (плюс-мінус) його буде реалізовано, досить висока.
4. Нова витратна війна в Чечні.
Усі глави регіонів – прості клерки Кремля. Тільки Кадиров – цар і бог у себе в сатрапії, до того ж він давно в конфлікті з могутньою ФСБ (для чекістів кадировці – конкуренти на кримінальному ринку рекету та "кришування").
Путіна все це не може не дратувати. Можливо, у якийсь момент Кадиров зарветься, Путіну набридне його терпіти, і Кремль поставить на чолі Чечні якогось повністю підконтрольного чиновника. Такий переворот міг би призвести до зіткнення кадировців і федералів, нової витратної чеченської війни.
Однак Кадиров хитрий і навряд чи зайде у крайнощі, та й Путін боягузливий. Реалізація сценарію найближчими роками малоймовірна.
5. Недієздатність або смерть Путіна.
А також спричинена цим дестабілізація режиму та війна кланів.
Путін досяг віку, коли помер Андропов та наближається до віку смерті Брежнєва. Однак елітна медицина зараз на незрівнянно вищому рівні.
Протягом найближчих п'яти років імовірність реалізації сценарію низька. Однак упродовж 10–15 років вона практично неминуча.
6. Формальне усунення Путіна.
За прикладом Назарбаєва, він іде з посади президента на позицію російського єлбаси (національного лідера). Формальний наступник за деякий час здіймає бунт проти свого боса й робить фіктивну зміну влади реальною.
Низька ймовірність. Не для того переписували конституцію, щоб Путін покинув посаду президента. А якщо навіть таке диво все ж таки станеться, формальний пост президента залишать якомусь боягузливому нікчемі (як у минулому Медведєву), який не посміє порушити правила гри.
Джерело: Игор Эйдман / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
