Головною російською санкцією проти Порошенка стало невнесення його до списку

Санкції Росії – смішний список, який ніяк не впливає на тих, хто до нього потрапив. Незначний ефект може бути для компаній, але після торговельної війни, яку Росія розпочала 2013 року, основної шкоди вже заподіяно, і тепер важеля тиску не залишилося. Тим паче, що санкції стосуються не торговельної діяльності, а виведення капіталу з Росії. А оскільки ні в кого з юридичних осіб там немає жодних рахунків (за рідкісним винятком повних ідіотів, яких, звичайно ж, не можна відкидати), то і санкції мають суто символічний піар-характер.

Тому на цей раз люди, радше, могли доплачувати за те, щоб потрапити туди, ніж за непотрапляння. Знову ж таки, за винятком повних ідіотів. І тішить потрапляння до списку Уляни Супрун. Ось уже в кого точно купа рахунків у російських банках.

Головною санкцією проти Петра Порошенка стало незанесення його до списку російських санкцій. Тут можна говорити про єзуїтський підхід росіян (для тих, хто вважає їх розумними і підступними), а можна про те, що президентів просто традиційно не вносять до цих списків. Адже хай там що, санкції завжди стосувалися тільки оточення Путіна, а не самого Путіна. Загалом, як завжди, багато шуму з нічого. Але цього разу Воронеж, схоже, не постраждав.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора