-2 Київ
Нова "зрада". Виявляється, у нас на митниці крадуть. Ми не знали, а тут німці виявили. Кажуть, більше ніж €4 млрд щорічно. Оце сюрприз. От ми не знали. І водночас кажуть, що не потрібен МВФ, треба просто побороти корупцію на митниці. І буде щастя. А то злий МВФ на середній клас нападе (де? як?), а треба на митницю йти і там гроші добувати.
Але от біда. Щойно стануть затискати митницю, знову скажуть, що середній клас затискають. Тому що ці €4 млрд крадуть не міфічні персонажі. Це багато людей. І щойно ви почнете по-справжньому боротися з корупцією на митниці, то відразу почнуться протести. До того ж справжнісінького середнього класу. Бо СБУшники, митники не виходитимуть. А відразу вийдуть їхні друзі та родичі. Саме той середній клас. Так, найбільша сума завжди консолідується нагорі. Головний митник завжди заробляє більше, ніж середній контрабандист. Але біда в тому, що контрабандистів тисячі. Сотні тисяч співучасників. Які всі разом заробляють набагато більше, ніж навіть головний корупціонер на митниці.
Два основні способи вкрасти – це сірий імпорт і завезення лабутенів за ціною калош. І в першому, і у другому разі заробляють не міфічні чиновники. Вони просто допомагають. Допомагають бізнесу, тому самому середньому класові, обманювати державу. Тобто обманювати платників податків. І в тому, і в іншому разі завдання держави – просто змусити платити за ставками під час імпорту. Ви уявляєте, що почнеться, коли це робитимуть? Якщо робитимуть по-справжньому, звісно. Як, до речі, прописано в меморандумі із МВФ. Скільки "зради" буде заявлено тоді?
Вирішення проблеми сірого імпорту – це чеки. Ті самі касові апарати. Тепер це називають словом "фіскалізація". Тому що ви може скільки завгодно завозити сюди продукцію, але вам треба не завезти, а продати. І ось якщо у вас буде облік продажу, то сірий імпорт стане неможливим. А що завжди траплялося, коли в нас намагалися запровадити касові апарати? Правильно, масові протести середнього класу. Який всіляко опирався новим заходам, і який всі звикли захищати. І який не можна ображати. Звісно, ці люди протестують. Тому що боротьба з контрабандою б'є по їхніх доходах. Бо якщо вони чесно платитимуть мита, то обсяг продажів у них упаде або їм доведеться зменшити свою маржу. А радше і те, й інше. Так чи так, для них це прямі збитки. Або недоотриманий прибуток. І що, ми позбавимо їхніх дітей заслуженого свята? Заберемо в них місця, літній відпочинок, новий автомобіль? Або вдаримо по маленькому українцю, для якого імпорт стане дорожчим? Адже це майже геноцид.
Лабутени за ціною калош – це теж масове явище. Коли [колишній керівник Одеської митниці Юлія] Марушевська в Одесі прикрутила цю лавочку, а її доволі легко прикрутити, каравани машин просто пішли розмитнюватися в Київську митницю. А в Одесі зменшився потік. Хоча туди відразу ж переорієнтувалися всі, хто працює по-білому. Але їх виявилося значно менше. Менше за тих, хто свідомо робить вибір і грає по-сірому. Бо це теж не чиновники змушують занижувати вартість продукції. Вони охоче в цьому допомагають. Але допомагають не міфічним ворогам, а тому самому середньому класу. Вітчизняним бізнесменам. Які просто не хочуть ділитися своїм прибутком із бюджетом, адже звідти "все одно розкрадуть". І які також хвилюються стосовно маленького українця, адже їм доведеться підвищувати ціну на свою продукцію, якщо їх змусять повністю сплачувати податки.
І що робити зі "зрадою" тепер? Боротися? Здійснювати реформу митниці, як, до речі, прописано в меморандумі із МВФ? Або "доки Ахметов не сидить"? Доки до влади не прийдуть кришталево чесні люди, які за 5 тис. грн не крастимуть і не помилятимуться, не чіпатимемо наш улюблений середній клас? Але от біда, як же вони прийдуть, коли суспільство "в долі"? Адже ці чесні повинні все чесно сказати, указати на слабкі місця. Сказати, що, доки ми не платитимемо податків, пенсіонери залишаться бідними. І вони повинні сказати не тільки "трансфертне ціноутворення" (Ахметов-бо не додумався сперечатися з цим), а й контрабанда, чеки, вакханалія ФОПів.
Проголосують за таких людей? Та ніколи в житті. Адже всі спільники. І вважають за краще красти стільки, скільки пощастило. І прагнуть украсти ще більше. Чому, ви думаєте, усі впевнені, що у владу йдуть тільки ті, хто хоче красти, а значить, їм не треба великих зарплат? Просто тому, що ці люди самі б прийшли і почали красти. Адже так заведено. І легко голосують саме за злодіїв і корупціонерів, які, звісно, самі крастимуть, зокрема і на митниці, але не зазіхатимуть на святе право красти самого виборця.
Це можна вже сміливо називати "синдромом євробляхера". Коли кожен краде, скільки зможе. У своїй сфері. І готовий порвати всіх за своє право красти.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
