0 Київ
Шабаш на українсько-польському кордоні продовжується. Викликаючи супернегативні емоції українців. Які спрямовуються або на всіх поляків. Несправедливо. Або на українських дипломатів. Ще більш несправедливо.
Українська сторона рада була б щось зробити. Але фізично не може. Бо у протестувальників немає проблем з Україною. І вимоги в них не до української сторони. І навіть не до польської влади. Тож шукати домовленість із польським урядом марно.
То в чому ж проблема? У чому проблема польських фермерів?
Є дві основні проблеми. Перша – то ціна. За останній рік ціна на зерно і кукурудзу на світових ринках впала на 30%. І зараз знаходиться десь на рівні 2021 року. Ще до того, як світ поринув у рекордну за 40 років інфляцію. І це ціна не на ринку під Краковом, на який раптом потрапило українське зерно. Ні. Це ціна на світовому ринку. Одна єдина на весь світ. І транзит українського зерна через польську територію на цю ціну мало впливає.
Друга проблема – "зелений" перехід. А саме боротьба зі зміною клімату і порятунок навколишнього середовища. Грета Тунберг і Ко в дії. Сільське господарство в ЄС має відмовитися від ефективної хімії (захисту рослин) і перейти на біометоди. А це менш ефективний і більш дорогий метод. І фермери по всій Європі протестують проти цього. І вимагають більше дотацій. Не від Києва. І не від Варшави навіть, а від Брюсселя. І ці протести набувають різних, але завжди дуже радикальних форм.
І все це накладається на проблемну модель аграрного ринку Європи й особливо Польщі. Де сільське господарство – не бізнес, де, як в Україні, і фермери, і аграрні підприємства побільше заробляють грубі гроші. Ні. Це соціалка. Де люди отримають дотації. Просто щоб вони сиділи в селі й не їхали в місто. І байдуже, що вони не ефективні й не конкурентні. Просто хай сидять.
Пам’ятаєте, як українські популісти всі вуха "прожужжали" про супер польську модель аграрного бізнесу? Де є більше мільйона фермерів. І от обличчя цієї моделі. Рагулі на дотаціях, які з посмішкою висипають українське зерно з вагонів. Отаке обличчя української аграрки ви б хотіли бачити?
Тому проблема не в поляках. Проблема в соціалізмі й у цілій соціальній групі паразитів, який він породив. І ці паразити будуть битися за свої гроші. Бо вони не здатні, на відміну від українських аграріїв, заробляти гроші без дотацій.
Чому кордон України? По-перше, це ефективно. Їхні ж вимоги адресовані Брюсселя. Вони знають, що для влади ЄС підтримка України – то пріоритет. Тому б'ють, куди боляче. Ну і російський вплив, звісно. Росіяни не можуть створити протест. Але росіяни завжди використовують наявні проблеми в системі, щоб тиснути. І вони з допомогою своїх агентів і корисних ідіотів намагаються спрямувати цей протест проти України. Бо якщо 10% американців вірять, що Земля пласка, то чому б частині неосвічених людей із польського села не повірити в "українську змову". І одночасно росіяни намагаються викликати ненависть українців до поляків. Та сама картинка з висипанням зерна під камеру – це якраз удар по психіці українців. Знають, куди бити. Знають, як провокувати. І нерозумно з нашого боку вестися на ці провокації.
І ні, поляки не закуповують російське зерно. Польща, у принципі, – експортер зерна, їм не потрібен імпорт космічного обсягу у 12 млн тонн. Це фейк, який чомусь підхопили багато хто в Україні, не перевіривши цю інформацію на критерій відповідності здоровому глузду.
Чому поляки не виступають проти? Поляки – не фермери. Та сама історія. У вас у країні більше мільйона цих фермерів на дотаціях. У них є сім’ї. Друзі. Це дуже багато народу. Тому ви не будете виступати проти. Навіть якщо їхні методи вам не подобаються. Тим більше на Заході завжди поважають право соціальних груп на боротьбу за свої інтереси. Чи ви думаєте, що парижанам подобається, коли французькі фермери закидують Париж багном? Звісно, ні. Але для французів право на протест за свої права важливіший за все. Та сама історія з поляками.
То що робити українцям? Звикати. У ЄС таке постійно. І вступ України в ЄС буде супроводжуватися такими шабашами. Від цього нікуди не подітися.
По-друге, через Польщу йде лише 5% від українського аграрного експорту. Розумно було б перенаправити ці обсяги. Щоб нічого не везти через Польщу. І тоді створювати проблеми на кордоні в польских фермерів не буде приводу.
А головне – зберігати холодну голову. Не давати росіянам спровокувати ненависть до Польщі й поляків. Не давати козирі проросійським силам в Україні, які будуть мімікрувати під євроскептиків.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
