-1 Київ
Від творців "Захід нас зливає" і "Це все ігри Заходу, Путін не нападе".
"Економіка Заходу не витримує війни, це дуже дорого, і тому Захід скоро примусить Україну піти на компроміс із Путіним, використовуючи залежність України від західної допомоги".
Що тут є правдою? Велика залежність. Дійсно, ми б не протрималися без західної допомоги. І військової, що очевидно, бо ми воюємо західною зброєю. І фінансової – що не так кидається в очі. Але вся макроекономічна стабільність у державі тримається на фінансовій допомозі Заходу. Уся соціалка у країні – це половина бюджету – фінансується колективним Заходом. Тому ми дійсно критично залежимо від Заходу.
Але є другий момент. Про те, що допомога Україні є дуже дорогим задоволенням. І тут починається найцікавіше. США цього року, наприклад, у вигляді грантів нададуть Україні $13 млрд. Чи надірвуться США через це? Тим більше, ми ж чули, що у США скоро буде досягнута стеля боргу. А значить, їм, може, не вистачає грошей на Україну.
Так от. У США є дефіцит бюджету. На 2023 рік він прогнозувався на рівні $1,4 трлн. По факту вийде більше. Він складе $1,6 трлн. Це не весь бюджет США, а тільки його дефіцит. А тепер порівняйте ці цифри з допомогою Україні. Навіть якщо ми доєднаємо сюди військову допомогу. Усе разом на рік складає $50 млрд, із яких велика частка йде на замовлення американському бізнесу. Порівняйте ці цифри. $1,6 трлн і $50 млрд.
І тому жодної втоми у США, особливо жодної фінансової втоми, просто не може бути. Ба більше, приклад збивання "Кинджала" показує, що вкладення в допомогу Україні є дуже вигідним для США. Дозволяючи з мінімальними витратами як просувати інтереси свого військового бізнесу, так і наносити удари по своєму стратегічному противнику.
Тому США не втомляться.
А що там із Європою, економіка якої страждає? А виглядає так, що всі вже перестали страждати. Путін програв енергетичну війну. Інфляція в Європі скорочується. Ціна на газ упала нижче за $400, опустившись до рівня літа 2021 року. Ціна на нафту стабілізувалася. Ціна на вугілля впала. Тож Європа адаптувалася до змін. І Росія вже не може впливати на економіку ЄС. А це означає, що нових втрат просто немає фізично.
Путін втратив ринок ЄС і майже обнулив свій експорт. Експорт газу з Росії цього року складе 50 млрд м3 у всіх напрямках, що рекордно низько з кінця 70-х років ХХ століття. Європа отримала енергетичну незалежність від Росії й повернулася до попереднього рівня цін на енергоносії. Бо біль уже позаду. Який сенс зараз змінювати напрямок руху тоді?
Немає чого лякатися і через це змушувати Україну здатися. І багато людей просто живе в парадигмі минулого, ігноруючи зміни.
Економіка грає на стороні України. У тому числі виснаження економіки Росії. Яка в 10 разів менша за сукупну економіку країн G7. І економіка Росії нарощує рекордний дефіцит бюджету, який вона не може покривати запозиченнями, на відміну від США. І виснажується. На відміну від економіки ЄС чи США. Саме Росія не може дозволити собі через економічні причини продовжувати війну, а не колективний Захід. І це для Росії кожен новий день війни – то є економічний біль. І тому російська пропаганда, як завжди, дзеркалить і розказує про економічні проблеми ЄС. Просто намагаючись змусити всіх у це повірити, щоб якомога швидше отримати компромісний світ і звільнити свою економіку від тягаря війни. Але не треба плутати реальність і пропаганду. Не треба робити подарунки російським пропагандистам.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
