0 Київ
Тисяча від президента за вакцинацію – це непогана ідея. Добре, що президент, держава нарешті долучилися до активної кампанії зі збільшення рівня вакцинованих в Україні. Так, на піку смертей. Так, запізно. Але краще запізно, ніж ніколи.
Тисяча – це пряник, який має спонукати людей вакцинуватися. Україна – не перша країна у світі, яка використовує фінансові стимули для активізації вакцинації. Пряник для людей.
Зрозуміло, що такий пряник не стане аргументом для тих, хто за 3 тис. грн купує фейковий сертифікат. І зараз це породжує лишень жарти про кешбек для таких людей. Не дуже приємні жарти, бо хотілося б, щоб такі люди отримували щонайменше величезні штрафи від держави, а не гроші платників податків. Проте для студентів, малозабезпечених чи пенсіонерів це може стати гарним стимулом щепитися.
Проте варто розуміти, що обмеження на витрачання цих коштів потрібно скоригувати. Так, можливість витратити ці гроші на квиток у кіно може стимулювати студента. Та й можливість витратити ці гроші на поїзд додому. Це якраз про студентів. Але навряд чи похід у театр зацікавить пенсіонера, який живе у маленькому селищі, де театру й не було ніколи. А пенсіонери – це найбільша зона ризику. І саме серед них необхідно максимально збільшувати відсоток вакцинованих. Тому креативникам з Офісу президента потрібно трішечки розширити таргет-групи у своїх дослідженнях і зробити стимули універсальними. Щоб пенсіонер розумів, як йому з користю витратити ці гроші.
І ще одне. Пряник без батога не працює. Так, владі дуже приємно робити тільки приємні речі. Щоб стимулювався рейтинг. Щоб чути аплодисменти. Але ж ми говоримо не про рейтинг, а про ефективність. І для багатьох людей у країні 1 тис. грн не буде стимулом. Особливо для тієї категорії людей, які здатні витратити набагато більші гроші на фейкові сертифікати. Та й узагалі для людей, які працюють і чомусь не бажають вакцинуватися, чи начиталися російської пропаганди, чи просто тому, що погано вчилися у школі, 1 тис. грн не є вагомим стимулом. Для цього держава має використовувати примус.
Так, примус. Бо це функція держави. Держава має монополію на насильство, примус. Держава має його використовувати для захисту безпеки. І здоров'я своїх громадян. Поряд із пряником має йти батіг. І саме таким шляхом ідуть країни Європи. Саме тому зараз Сингапур, який вакцинував левову частку своїх громадян, ввів правила, що невакциновані оплачують лікування власним коштом. Тому Австрія зараз вводить жорсткий локдаун для невакцинованих громадян. Саме тому Макрон за день звільняв сотні медиків, які саботували вакцинацію. І саме тому у Франції зараз нормальне життя і немає божевілля у реанімаціях.
Що буде, якщо в Україні залишаться тільки пряники? Рівень вакцинації збільшиться, але буде недостатнім. І ми знову отримаємо хвилю епідемії через кілька місяців. І знову матимемо тисячі надлишкових смертей щодня. Тому потрібен батіг. Потрібні жорсткі обмеження для невакцинованих. Держава має зробити життя невакцинованої людини максимально некомфортним. І це відповідальність влади. Влади, у якій достатньо антивакцинаторів і людей, які сіють сумніви.
Влада – це відповідальність. Відповідальність – це не завжди приємно. Відповідальність – це не тільки про пряники. Відповідальність – це про батоги теж. І в ситуації, яка склалася зараз у світі, лідерство перевіряється, у першу чергу, на батогах.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
