Лише Україна може вирішувати, чи варто для припинення війни обіцяти індульгенцію путінському оточенню

Мені важко дати однозначну відповідь на запитання, чи варто обіцяти індульгенцію путінському оточенню заради того, щоб зупинити війну.

Заради припинення війни й убивств можна зважитися на багато, але треба розуміти, що ухвалити таке рішення можна лише за згодою українців. Таке рішення означає, що дуже багато людей, які віддавали накази на вбивства, опиняться виведеними за межі трибуналу. Тому хоча ідея видається привабливою, ми не можемо піти на таке рішення самостійно. Якщо українці запропонують, то це їхнє право. А ми в багатьох питаннях маємо йти у їхньому фарватері.

Не забувайте, що ми є громадянами Росії, і тому коридор можливостей таких обговорень у нас украй обмежений. На жаль, багато наших колег, які перебувають в еміграції і вважають себе опозицією, не враховують цього. Вони забувають, що ми маємо часто мовчати, навіть коли хочеться щось сказати і когось критикувати. На нас ця відповідальність, на нас кров, яка сьогодні проливається.

Я хочу звернутися до наших співгромадян, які зараз перебувають за кордоном, із закликом припинити критикувати західні уряди за їхні дії. Їхні дії можуть нам справедливо здатися неправильними, але ми не маємо права їх критикувати. Жахливо чути заяви, що країни Балтії, які закривають в'їзд росіянам за турвізами, – заодно з Путіним. Навіть не тому, що ми налаштовуємо їх проти себе, а тому, що виявляємо до себе неповагу. Ми просто не маємо права так говорити, як Томас Манн і Марлен Дітріх не могли дорікати комусь бомбардуванням Дрездена. Так, серце обливалося кров'ю у тих антифашистів, які бачили, що відбувається в Німеччині, але вони мовчали, оскільки розуміли, що це розплата за злочини, до яких вони мали, хоч і непрямий, але стосунок.

Попереду період покути тривалістю роки. До тяжкої ролі необхідно звикати. Тому на таке питання, як можливість індульгенції, є лише одна розумна відповідь: ми маємо насамперед запитати тих, хто був жертвами цих людей. І якщо їхня позиція нам здасться нелогічною, я не вважаю, що ми маємо моральне право з ними сперечатися.

Джерело: Гарри Каспаров / Facebook