+5 Київ
Понад чотири години провела сьогодні на станції переливання крові. Харків. Припаркуватися біля медичного центру неможливо, низка автомобілів розтяглася на кілометр. Беруть кров у підвальному приміщенні, й люди чекають своєї черги на сходах, усе забите аж до третього поверху.
Учора після трагедії в Сумах хтось написав у соцмережах, що в місті немає донорського центру, а Харків найближче.
Харків'яни відгукнулися миттєво. Медики кажуть, що вчора людей було вдвічі більше. Але й сьогодні їдуть. Жінки й чоловіки, підлітки й пенсіонери, військові й цивільні.
"Перша негативна, без черги!" – кричить медсестра кудись угору, і народ поступається дорогою сивому чоловікові.
"Рідкісна група, дуже потрібна", – пояснює дівчина.
Черга тиха, майже безмовна. Ніхто не говорить голосно телефоном, не штовхається, не обговорює новини.
Сирена заволала, у коридор вийшов лікар. Говорить з усмішкою: "Я розумію, ви тут усі харків'яни, але мій обов'язок нагадати вам про укриття".
Хлопець років 20 йому відповідає: "Ви тільки не зупиняйте роботу, я з пар на годину відпросився".
"Ми не зупинимося, не хвилюйтеся, – каже лікар і додає, – станція до 15.00 працює, але ми не підемо, доки ви тут".
Я виходила з кабінету о 15.30, черга, здається, меншою не стала.
Переді мною були дві дівчинки, на вигляд – школярки. Стояли, як усі, довго, мовчки. І ось уже на вході до зали переливання я відволіклася, надівала бахіли, обертаюся, а одна з дівчаток у сльозах. Їй відмовили, вона важить менше ніж 50 кг.
Розплакалася дитина, бо не змогла врятувати чиєсь життя.
Це все, що людині потрібно знати про людину.
P.S. Жахлива трагедія в центрі Сум – черговий кривавий злочин кремлівського режиму й усіх його прибічників – і брехливо крикливих, і сором'язливо мовчазних.
І нас, українців, більше не влаштовує варіант "горіти вам у пеклі". Горітимете ви тут, на Землі. І бажано живцем.
Джерело: Анна Гин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
