-2 Київ
"Він убивав, щоб будувати, і будував, щоб убивати". Йосип Бродський про Сталіна.
З 1917 року до сьогодні з невеликою перервою на 90-ті нашою країною правлять ті самі люди, точніше, одна корпорація. Найчастіше їх називають чекістами, хоча керівне угруповання завжди було трохи ширшим за власне каральний орден. Тут важлива не безпосередня приналежність до органів, а зневага до людського життя, відчуття себе "надлюдинами", які стоять над законом, які мають право на все. Звісно, конкретні носії влади вмирали або їх убивали їхні товариші, приходили нові, але в сьогоднішніх кабінетах – ті самі портрети, а в серцях їхніх господарів така сама впевненість у вседозволеності.
Тому я не розділяю вас і звертаюсь до вас усіх.
Є таке огидне в нашому політичному контексті слово "зате". Зате провели індустріалізацію, зате виграли війну, зате повернули Крим. Сенс зрозумілий – за здобутки треба було заплатити, ось ми й заплатили.
Але це неправда. Не ми заплатили, нас не питали. Платили ви, влада. Платили нами – життям підданих, їх нещадною експлуатацією, їхньою свободою, їхнім майбутнім, зрештою, хоч і говорили, що все саме для майбутнього й робиться.
Для вас багато чого було важливо – збереження своєї держави, престиж, шалені проєкти, захоплення територій, прорив у космос. Тільки життя людей було неважливим. Зовсім.
Ви не питали згоди тих, кого приносили в жертву. Мільйони, які не повернулися з ГУЛАГу, півтори сотні тисяч розстріляних СМЕРШ, невідома нікому кількість убитих загороджувальними загонами – ніхто з них не може висловитися щодо того, чи було осмислено їхню загибель? Не можуть нічого сказати і селяни, які загинули в колективізацію і влаштовані вами голодомори, солдати, які не вирвалися з котлів, куди загнали їх ваші воєначальники, як і солдати, які потрапили в полон до Гітлера і загиблі там або перевезені вами у власні табори і вже загиблі на батьківщині. Часто й діти їхні не можуть – багатьох ви вбили до того, як вони встигли завести дітей. Від їхнього імені мають говорити інші. Від їхнього імені говорить "Меморіал", але ви намагаєтеся знищити його. Від їхнього імені говорять найкращі наші письменники та журналісти, але ви оголошуєте їх "іноагентами" та видавлюєте з країни. А в цьому разі від їхнього імені говорю я. І не запитуйте, хто дав мені таке право – такого права не отримують із чиїхось рук, таке право беруть – "Я не обраний, але я суддя!"
Зараз, коли заради своїх амбіцій ви поставили мир на межу ядерної катастрофи, ви знову кажете, що готові заплатити будь-яку ціну. Власне, чого побоюватися, коли "ми потрапимо до раю, а вони просто здохнуть". Але ви не запитали, чи хочуть люди до раю, як не запитали, чи хочуть вони позбутися в разі нового витка санкцій звичного життя – опинитися без телевізорів, пральних машин, iPhone та комп'ютерів. Але ви вже вустами вищих чиновників сказали, що це для народу, порівняно з підтримкою ваших безумств, нісенітниця – стерпимо. Ви все знаєте про нас.
З якогось дива ви вирішили, що хочуть люди не комфорту і добробуту, а химери "русского мира", перемоги над Америкою й визнання всією планетою величі нашого вождя. Ви навіть уже сказали, що росіяни сприймають нападки на Путіна як образу країни – я, наприклад, таких росіян узагалі не знаю.
Заради справедливості, треба визнати, що запитати ви і не можете – немає механізмів ставити запитання суспільству. Ні вас, ні ваших попередників – Сталіна та інших – ніхто не вибирав. Парламенту не було і немає – тобто немає людей, які просто через своє становище залежних від виборців депутатів прислухаються до думки людей і намагаються не діяти їй усупереч. Ви узурпували не лише владу, а й право говорити від імені народу. Імовірно, ви вірите, що народ і справді думає так, як хочеться вам.
Ви постійно приписуєте народу прагнення жертвувати собою заради держави. Ви кажете, люди віддали своє життя за Перемогу. Але в більшості випадків життя просто відібрали – думки самих людей ніхто не запитував, на фронт, у своїй масі, люди йшли зовсім не добровільно, а по призову. Через вашу шалену політику передвоєнного періоду в перші місяці війни вони опинилися перед ворогом погано озброєними і під командуванням бездарних і непрофесійних командирів. Їхнім життям ви тоді заплатили за свої помилки. Вони були жертвами не лише Гітлера, а й вашими жертвами – це ви їх убили.
Це не скасовує того факту, що, дійсно, були герої, які свідомо жертвували життям, хоча пам'ять про них ви вже практично поховали під тоннами вульгарної брехні.
І коли закінчилася війна, ви зрозуміли, що люди зовсім не вдячні вам за Перемогу, а багато хто й рахунок готовий виставити. Недаремно відразу після Перемоги ви розпочали новий тур терору, спрямованого багато в чому саме на тих, хто цю Перемогу завоював.
Ви, сьогоднішні, звісно, не проливаєте стільки крові, скільки ваші попередники. Поки що не проливаєте. Але ви засвоїли й розвинули традицію радянського лицемірства. Повна відсутність виборів, наприклад, жахлива, але все ж таки краща, ніж їх нагла імітація. Ви влаштовуєте голосування на пеньках, кажете, що вас обрали, хоча всі знають, що жодних виборів не було. У підсумку люди перестають вірити в можливість виборів як таких, починають думати, що завжди і скрізь це таке саме шахрайство, як у нас зараз. Або так звані громадські обговорення під час вирішення питання щодо будівництва нових об'єктів у житлових зонах. Можна просто сказати – що хочемо, те й будуємо, замовкніть. Але ви імітуєте громадське обговорення, приводите якихось "спортсменів", які голосують, як вам треба, фальсифікуєте протоколи, а потім посилаєтеся на волю громадян.
Утім, не лицемірити ви, схоже, не можете. Як і не брехати. У вас по три громадянства, у вас замки в різних країнах, у вас найбільші у світі яхти, ваші дружини, коханки, собаки й діти за кордоном, у країнах НАТО, а ви лицемірно закликаєте народ згуртуватися навколо вас, затягнути пояси та дати відсіч підступній Америці. До Америки народ, треба визнати ефективність вашої пропаганди, ставиться погано. Але й вам не вірить ні на копійку.
Останні 20 років ви послідовно руйнуєте країну. Не фахівець в економіці, але бачу зростання цін і бачу, що людям жити дедалі важче. Але скажу про інше. Ви зробили нашу країну ворогом усього світу, ви посварилися з тими, хто міг би бути нашими природними союзниками, ви зібрали навколо вас архаїчні диктатури, які перебувають від вас у васальній залежності, ви перетворюєте країну на провінцію Китаю. Ви замінили суд на фарс, ви зробили середньовічні тортури повсюдним явищем. Ви наповнили країну брехнею, ви знищуєте самі поняття совісті та честі, ви виштовхуєте в еміграцію найкращих наших співгромадян. У країні нема чим дихати.
Ви не просто ставите власні інтереси вище за інтереси країни – інтереси країни для вас не існують. Ви думаєте тільки про власну владу, гроші і про те, щоб вас визнали володарями світу.
Шанси на відродження в Росії з'являться лише після того, як ви підете. Сподіваюся, цього недовго чекати.
Джерело: "Эхо Москвы"
