+1 Київ
Сіяч, або Що посієш, те й пожнеш.
Картинки війни у кіно чи на фото бачили всі. Страшні картинки. Руйнування. Бомбардування. Обстріли. Бомбосховища... Але, мабуть, водночас ніщо не зрівняється з потоками біженців. Ці дороги є показовими. Народ, не загітований, не сп'янілий від пропаганди, найкраще своїм рухом демонструє, на чиєму боці істина.
Дороги, залізничні станції та поїзди, аеропорти та рейси заповнені сьогодні насамперед російською мовою. Російською! Тією самою, яка нібито рятує людство, а насправді змушує його піднятися і бігти хто куди може від того страшного смерчу, який сіють військовослужбовці з російськими кокардами. Мільйони – це не перебільшення – рятуються у бік Заходу! Охочих іти на забій на схід практично немає. Ось показник того, хто воює проти "русского мира" і робить усе для його знищення, а хто намагається всіма силами його рятувати.
Кремлівська сірість поставила за мету звести "русский мир" на п'єдестал! Це їй вдається! Щоправда, це не п'єдестал, до якого люди кластимуть квіти, це п'єдестал, який людство, якщо виживе у цій боротьбі, проклинатиме!
Сумно, що людей одурманених, зомбованих, загітованих, за офіційними даними ВЦВГД РФ, уже набирається майже 74%. Інакше як вирок країні, системі, військово-істеричному суспільству, російським ЗМІ це трактувати не можна. Так, звичайно, хтось у Кремлі на якійсь знаменитій "російській кухні" стверджуватиме, що голосування в ООН все продемонструвало. Продемонструвало: понад 140 країн, великих та малих, засудили варварську агресію та закликали негайно припинити злочин. Побито абсолютний рекорд голосування проти агресії СРСР в Афганістані! На жаль, Китай, Індія, Пакистан, Іран, ПАР, Ангола, Монголія, Казахстан вирішили за краще утриматися. Решти не перераховую, вони менші й чисельністю, і територією. Зрозуміло, враховуючи величину цих країн та їхнього населення, сірість Кремля та його вірні проплачені пропагандисти всіляко трактуватимуть це на свою користь.
Але утриматися – це все-таки не підтримати, а таких усього п'ять, і одна назва за іншу промовистіша і зрозуміліша. Диктатор сидить на диктаторі й, зрозуміло, диктатора підтримує. Тим, хто утримався, ще доведеться пояснювати світові цю свою боягузливу чи продажну позицію. Навіть якщо вона побудована на стародавній східній мудрості про мавпу, яка спостерігає за сутичкою тигра та крокодила. Історія неодноразово підтверджувала: вона таких помилок не прощає. Даладьє і Чемберлен тому свідки.
Кремлівська агресивна сірість дуже багато говорила про велич – добилася свого, такого великого лайна у світі давно не бачили, і що сумно – вважали, а деякі й тепер ще вважають, що цього не може бути. Може! Подивіться фотографії центральної площі Харкова!
Російських та білоруських спортсменів дискваліфіковано! Діячі культури не просто втратили багатомільйонні контракти, вони втратили змогу виходити на найславетніші сцени світу. Пілоти та бортпровідники втратили можливість займатися улюбленою роботою – літати! Не бомбити, підривати і збивати, а літати! Відчуйте різницю! Хворі та лікарі втратили ліки та можливість лікувати. Люди так чи інакше стрімко втрачають бізнес, налагоджений і звичний ритм життя, про гроші, що знецінюються на очах, навіть говорити якось незручно.
Російським студентам, не лише дітям сірої еліти та путінських олігархів, вказали на вихід в університетах світу. Щоправда, друг Батька всіх запросив до університетів Білорусі, але порівнювати їх, за всієї поваги до білорусів, навіть якось язик не повертається. Із РФ масово тікають іноземці, які працювали на благо Росії, видатні діячі культури та спорту, бізнесу та менеджменту, всі, у кого збереглося сумління. У РФ все покладено на плаху – на догоду сірості, варварства, дутої, шаленої величі. РФ стрімко падає навіть не у початок ХХ століття, період розквіту капіталістичних відносин, – кудись далі. Настає світле майбутнє переходу від рабовласницького ладу до феодалізму!
Колись, споруджуючи пам'ятник 300-річчю найдовшого в історії Росії правління дому Романових, за високою вказівкою, з майже повної низки російських правителів свідомо, умисне викреслили як недостойного Івана Грозного. Його на пам'ятнику немає. Можливо, колись спорудять пам'ятник історії Росії – сірості на ньому не буде! Її прокляне "русский мир"! Жодний Ейзенштейн, служачи на користь ніякому Сталіну, не зможе воскресити цю сірість із крижаними від злості маленькими очима, що прирік "русский мир" на ганьбу.
Джерело: "ГОРДОН"
